Полтавщина. Церква під курганом
Серед пам’яток Полтавської битви на історичному полі, де вона відбувалася, є, зокрема, й курган, під яким поховані 1345 російських вояків царя Петра І.
На кургані, який насипали наступного дня після битви, через 200 років, до 1909–го, спорудили гранітний хрест, а всередині кургану — могильну церкву. З приходом радянської влади в церкві зробили склад гасу — іконостас було втрачено.
Переживши гітлерівську окупацію Полтави, цілий монумент постраждав і від пострілів, і від старості. До 300–річчя Полтавської битви його взялася відновити міська влада спільно з приватною фірмою «Фактор Капітал», яка і профінансувала реставраційні роботи на суму 8 мільйонів гривень. 10 грудня монумент, курган, а також церква мають постати практично в такому ж вигляді, як сторіччя тому.
Курган належить до історико–культурного заповідника «Поле Полтавської битви» і є історичною пам’яткою, як кажуть самі реставратори, — рідкісною у своєму роді у світі й унікальною в Європі. Креслення було цілковито втрачено, тож відновлювати уявлення про конструкцію будівлі доводилося вручну: «Поки ми не розібрали будови і не побачили фундаменти, ми не розуміли, як треба проводити реставрацію, — каже Валерій Коваленко, керівник реставраційних робіт. — Тільки після цього ми розробили план, за яким тепер відновлюємо цю пам’ятку».
Фундаменти будови, на яких тримається, зокрема, і підкурганна церква Петра і Павла, тягнуться за межі кургану, на вершину якого ведуть масивні сходи. Нагорі ж розміщений круглий мощений кам’яними плитами оглядовий майданчик, посеред якого на великому постаменті встановлений гранітний православний хрест.
На постаменті напис: «Погребены: бригадир Феленгеймъ, полковники Нечаевъ и Ловъ, подполковник Козловъ, майоры Кропотовъ, Ерстъ и Гельт, обер–офицеровъ сорокъ пять, капраловъ и рядовыхъ тысяча двъсти девяносто три, всего погребено 1345 человък». Ціла конструкція складається з гранітних плит, привезених свого часу з–під Санкт–Петербурга і Мурманська. Все довелося розбирати і складати наново.
У церкві під курганом не збереглося нічого, окрім різьбленого барельєфного хреста на місці колишнього вівтаря. Наразі у церкві відновили стіни і наново проклали вентиляцію. Іконостас буде відновлено за фотографіями з Музею «Поле Полтавської битви», і вона буде відкритою для богослужінь. Кажуть, увесь комплекс разом може становити великий інтерес і приваблювати до Полтави російських туристів, котрі неабияк цінують усе, що пов’язане з добою царя Петра І.
Поряд, також за фотографіями, відновлять будівлю першого музею Полтавської битви, заснованого Іваном Францовичем Павловським. Його відбудовують із нуля, і архітектурною пам’яткою він не стане, натомість теперішній музей отримає ще одне приміщення, присвячене своєму засновнику Іванові Павловському, також у будівлі розміститься православна недільна школа.
На кургані, який насипали наступного дня після битви, через 200 років, до 1909–го, спорудили гранітний хрест, а всередині кургану — могильну церкву. З приходом радянської влади в церкві зробили склад гасу — іконостас було втрачено.
Переживши гітлерівську окупацію Полтави, цілий монумент постраждав і від пострілів, і від старості. До 300–річчя Полтавської битви його взялася відновити міська влада спільно з приватною фірмою «Фактор Капітал», яка і профінансувала реставраційні роботи на суму 8 мільйонів гривень. 10 грудня монумент, курган, а також церква мають постати практично в такому ж вигляді, як сторіччя тому.
Курган належить до історико–культурного заповідника «Поле Полтавської битви» і є історичною пам’яткою, як кажуть самі реставратори, — рідкісною у своєму роді у світі й унікальною в Європі. Креслення було цілковито втрачено, тож відновлювати уявлення про конструкцію будівлі доводилося вручну: «Поки ми не розібрали будови і не побачили фундаменти, ми не розуміли, як треба проводити реставрацію, — каже Валерій Коваленко, керівник реставраційних робіт. — Тільки після цього ми розробили план, за яким тепер відновлюємо цю пам’ятку».
Фундаменти будови, на яких тримається, зокрема, і підкурганна церква Петра і Павла, тягнуться за межі кургану, на вершину якого ведуть масивні сходи. Нагорі ж розміщений круглий мощений кам’яними плитами оглядовий майданчик, посеред якого на великому постаменті встановлений гранітний православний хрест.
На постаменті напис: «Погребены: бригадир Феленгеймъ, полковники Нечаевъ и Ловъ, подполковник Козловъ, майоры Кропотовъ, Ерстъ и Гельт, обер–офицеровъ сорокъ пять, капраловъ и рядовыхъ тысяча двъсти девяносто три, всего погребено 1345 человък». Ціла конструкція складається з гранітних плит, привезених свого часу з–під Санкт–Петербурга і Мурманська. Все довелося розбирати і складати наново.
У церкві під курганом не збереглося нічого, окрім різьбленого барельєфного хреста на місці колишнього вівтаря. Наразі у церкві відновили стіни і наново проклали вентиляцію. Іконостас буде відновлено за фотографіями з Музею «Поле Полтавської битви», і вона буде відкритою для богослужінь. Кажуть, увесь комплекс разом може становити великий інтерес і приваблювати до Полтави російських туристів, котрі неабияк цінують усе, що пов’язане з добою царя Петра І.
Поряд, також за фотографіями, відновлять будівлю першого музею Полтавської битви, заснованого Іваном Францовичем Павловським. Його відбудовують із нуля, і архітектурною пам’яткою він не стане, натомість теперішній музей отримає ще одне приміщення, присвячене своєму засновнику Іванові Павловському, також у будівлі розміститься православна недільна школа.
Олег СНІГУР
Джерело: "Україна молода", http://www.umoloda.kiev.ua/number/1307/219/46173