У народі кажуть: «У грудні що не день, то празник». На 17 грудня припадає свято Варвари Великомучениці.
Потім йдуть Сави (18), Миколи (19), Андросія (20), Ганни (22) та ін. Кожне святце має свою специфіку й неповторність.
Свята Варвара жила в ІІІ ст. і померла близько 306 р. За переказом, вона була красива і розумна дівчина. Народилася Варвара в єгипетському місті Геліополі в родині багатого та знатного язичника Діоскора. Батько дуже любив її і прагнув, щоб вона наслідувала його релігійні погляди, але вона присвятила своє життя Христу.
Легенда розповідає, що Варвара великомучениця була така мудра на вишивання, що вишила ризи самому Ісусу Христу.
У день Варвари гріх прясти, білити і глину місити. «Можна тільки вишивати та нитки сукати». Беручись за вишивання, дівчата хрестились і шепотіли: «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила».
Варвари – день повороту на весну. Приповідка каже, що «Варвара ночі урвала, а дня приточила».
В цей день колись варили кутю та узвар – «щоб хліб родив та садовина рясніла».
Прийшла Варюха – гляди ніс та вуха.
Від Варвари до Нового року стільки дня доточить, як півень з порогу скочить.
Якщо на Варвари суворі морози, то на зиму готуй вози, а як розтане, то кажи оглянути сани.
Якщо в грудні на Варвари болото, то буде зима красна, як золото.