Бійка у центрі Донецька тривала 8 годин
Змагання проводилися Українською Національною Федерацією Кіокушинкай Карате. За право називатися найкращими на татамі зустрілися найсильніші бійці кіокушину з України та Росії.
Національна Федерація Кіокушин Карате була утворена першою з Федерацій східних єдиноборств в Україні. Вона з’явилася майже через місяць після отримання країною незалежності, і вже 18 років виховує справжніх бійців, призерів і переможців міжнародних змагань. Цього року також відбулося немало видатних спортивних подій, серед яких можна згадати як вагові, так і абсолютні чемпіонати Європи та Світу. Отже, Кубок України 2008 року став для спортсменів підсумком тривалих тренувань і виснажливих поєдинків.
Перевірка на мужність
Бій – це перш за все перевірка на мужність. Він потребує повної концентрації фізичних та психологічних рис людини. І якщо казати про психологічне напруження, воно зазвичай сягає межі, адже змагання тривають не одну годину. Цього разу поєдинки не припинялися з 10 ранку до 6 вечора. «Насправді це зовсім недовго, - розповів журналісту NGO.donetsk.ua срібний призер Кубку України 2008 року Павло Шалунов. – Іноді ми і вночі закінчуємо. На Чемпіонаті Європи цього року, наприклад, бої тривали до другої ночі. Авжеж складно, насамперед через психологічне навантаження».
За словами спортсменів, не дивлячись на тривалість змагань, не багатьом вдається навіть поїсти, адже час минає в постійному очікуванні на бій. Ніколи не знаєш, коли вже назвуть твоє прізвище і хто буде супротивником. Це ж не звичайний переклик, коли треба просто підняти руку, мовляв, ти є. На татамі спортсмен має показати, хто він є, і на що здатен. А здатні спортсмени на справжні бійки, бо кіокушин не обмежується простою демонстрацією майстерності. Критерієм для оцінки тут стає фактична неможливість спортсмена продовжувати бій.
Перемога
Кубок України традиційно проводиться в Донецьку, тут, за словами першого віце-президента НФКК Віктора Максимова, каратистів приймають найкраще. Спортсмени також відзначають підтримку вболівальників. «Взагалі легше виступати у своїй країні, - зауважив Павло Шалунов. – По-перше, немає втоми від довгих перельотів, по-друге, це звичайно, вболівальники. Деякі команди їздять на змагання з фанатами. Від Австралії, наприклад, на Чемпіонат Світу цього року приїхали 10 спортсменів і ще команда вболівальників. З підтримкою легше».
Може, справді рідні стіни допомагають, адже вкотре найсильнішою виявилася команда з Донецька. «У нас дійсно сильні спортсмени, - зазначив чемпіон Європи, призер Чемпіонату Світу донеччанин Сергій Доронін. – Взагалі змагання були дуже яскраві, приїхало багато світових лідерів. Найнапруженіші бої, звісно, відбувалися у фіналі. Запам’яталися фінальний двобій у категорії до 70 кілограмів, а також поєдинок за звання Чемпіону в абсолютній ваговій категорії між Олексієм Приходьком та Павлом Шалуновим. Цікаво дивитися, коли зустрічаються найсильніші». Сам чемпіонат завершився показовим виступом силового жонглера Дмитра Халаджі, який забив руками декілька цвяхів, розігнув підкову і розбив рукою сталевий ланцюг.
Оля Голубєва
Джерело: http://www.ngo.donetsk.ua/donsociety/3774