17 грудня голова Одеської обласної організації Партії регіонів, нардеп Леонід Клімов подав до розгляду ВР законопроект, який у звичайні, не кризові часи обов'язково привернув би до себе увагу громадськості.
В проекті запропоновано розглянути питання про позбавлення деяких історичних будівель Одеси статусу об'єктів культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Нібито в міському бюджеті не вистачає коштів на ремонт старовинних будинків, і тому треба залучати до цієї справи потужних приватних інвесторів.
Історична частина будь-якого великого міста завжди була ласим шматом для “прихватизаторів” всіх партійних забарвлень. Тим паче, якщо йдеться про портову і курортну Одесу, влада якої ось вже кілька років поспіль намагається вписати історичний центр міста в перелік світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Це не просто почесний статус – це й чималі валютні кошти від закордонних спонсорів на утримання тієї самої спадщини (що може статися з грошима від міжнародних організацій, які потраплять до рук міських чиновників з України, ми зараз обговорювати не будемо).
Але ж для того, щоб світ зацікавився пам'ятками, про них треба дбати належним чином. А з цим якраз проблема. Більшість будівель, які увійшли в законопроект пана Клімова, дійсно або давно потребують ремонту, або зараз у стані ремонту перебувають. Але стверджувати, що Одеський міськвиконком настільки бідолашний, що не може знайти або залучити гроші на їх реконструкцію – це, м'яко кажучи, кривити душею.
Наочним прикладом спроможності міського бюджету є нещодавно закінчений черговий “апгрейд” Катерининської площі. Не так давно, під час історичної реконструкції монументу Катерині ІІ, площу було вкрито новим асфальтом. Не минуло й року, як цілісінький асфальт пішов під бульдозер, а його місце на проїжджій частині зайняла плитка. На ці зовсім не нагальні роботи було витрачено близько 25 млн. гривень (!).
Отже, замість того, щоб дбати про історичні будівлі, творіння славетних архітекторів, мерія вчергове закопує гроші в дорогу. До того ж в місті видається накладом 100000 примірників і розповсюджується з використанням адмінресурсу безкоштовна газета «Свободная Одесса», яка зухвало «мочить» всіх незгодних з міським головою місцевих політиків. Регулярно залучаються чималі кошти для проведення розважальних заходів і акцій підтримки мера. А занедбані пам'ятки тим часом готує до прихватизації нардеп Леонід Клімов.
В пояснювальній записці до законопроекту йдеться про “деякі об'єкти м. Одеси і Одеської області, які в результаті пожеж, багаторічної відсутності фінансування на їх утримання та капітальні ремонти, знаходяться в стані руйнування, втратили ознаки пам'яток, в подальшому можуть зберегтися лише за умов проведення повного відновлювального будівництва”.
Хочемо нагадати, що рік тому вже відбулося подібне “відновлювальне будівництво” на вул. Дерибасівській: було повністю зруйновано і зрівняно з землею розкішну пам’ятку архітектури 1875 року - готель “Спартак”, колишній “Імперіал”, роботу архітектора Ф. Гонсіоровського, на місці якої ось-ось має вирости чергове скляно-бетонне одоробло якогось чергового долбі-діджітал розважального центру.
Л. Клімов посилається в пояснювальній записці на висновки “комісії за участі фахівців та експертів”, яка нібито констатувала вкрай незадовільний стан перелічених будівель. Хотілося б побачити повний перелік “фахівців”, чи то краще подивитися їм в очі. Але спочатку подивитися ще раз на фото тих самих “деяких об'єктів”, з якими пов'язані дитячі спогади не одного покоління одеситів. Це не бараки на задвірках, це історична спадщина Одеси, умисне доведена до аварійного стану місцевою владою.
Ініціативна група одеситів, з якими спілкувалися кореспонденти М.-І., мають намір найближчим часом звернутися з відкритим листом до Голови ВР В. Литвина та всіх народних депутатів-одеситів з вимогою не допустити вилучення цих будівель з переліку недоторканних пам'яток архітектури, а вимагати від міського голови та депутатів Одеської міської ради організувати залучення коштів для відновлення цих будівель в їх історичному вигляд.

На фото: одна з споруд на яку претендує нардеп Клімов - Стурдзовська богадільня із Скорбященською церквою, вул. Белінського, 2, 1849-1852, архітектор Ф. Й. Моранді. “Богадільня побудована у 1849-1852 роках. Зараз знаходиться в незадовільному технічному стані і втратила свою історичну цінність. Деякі приміщення не підлягають відновленню”.