На квітневому саміті у Бухаресті країни члени Північноатлантичного альянсу ухвалити рішення про початок офіційних переговорів з Албанією та Хорватією щодо приєднання.
У липні 2008 року ці країни відписали відповідні протоколи. Офіційне членство в НАТО Албанії та Хорватії прогнозують вже навесні нового року. Таким чином кількість учасників договору про колективну безпеку збільшиться до 28.
Яап де Хооп Схеффер (Генеральний секретар НАТО): "Дозвольте мені передати Міністрам закордонних справ Хорватії та Албанії копії протоколів про
приєднання до НАТО".
Не такі світлі перспективи приєднатися до НАТО у Македонії. Хоча країна виконала усі потрібні реформи, на шляху до військового блоку стало чи не найдорожче для кожної держави - її назва. Афіни, які вже є членом НАТО, заблокували вступ Македонії до організації через, те що Греція має у своєму складі історичну область з назвою Македонія. Хоча більшість Македонців виступають за вступ країни до НАТО, вони не хочуть заради цього змінювати назву своєї країни.
Джордж Буш (Президент США): "Нам прикро, що сьогодні не вдалося запросити до НАТО Македонію. Ця країна провела складні реформи і багато докладається до військових місій Альянсу. Проблему з назвою потрібно вирішити скоро, аби Македонія могла якомога швидше отримати запрошення до НАТО".

Україна, разом із Грузією, торік теж були на порядку денному чільників Альянсу. Київ і Тбілісі хотіли отримати план дій з набуття членства в Альянсі. Однак, такого бажаного ПДЧ Бухарестський саміт їм не приніс. Проти виступили, зокрема, Німеччина та Франція. Втім, Україні та Грузії пообіцяли, що вони таки стануть членами НАТО - колись. На запитання "коли ж" намагалися відповісти вже на грудневому саміті Альянсу у Брюсселі.
Замість плану дій щодо членства Україні запропонували річну національну програму. ЇЇ вітчизняне МЗС назвало " фактично ПДЧ".
Володимир Гризько (Міністр закордонних справ України): "Якщо ви порівняєте те, що у нас було в минулому, і те, що ми можемо отримати в майбутньому, то побачите, що зараз ми маємо дійсно новий та дієвий інструмент, і це є річна національна програма".
Яап де Хооп Схеффер (Генеральний секретар НАТО): "Україна зробила великий крок назустріч Альянсу незважаючи на те, що їй залишається ще багато
роботи. І саме тому члени НАТО вирішили надати подальшу допомогу Україні у проведенні тих реформ, які потрібні для отримання членства в
Північноатлантичному альянсі".
Таким чином українська влада вступає у новий 2009 рік з національною програмою від НАТО та надією, що нові саміти Альянсу принесуть більшу
чіткість у наразі туманні перспективи України приєднатися до військового блоку.

Джерело: Телеканал новин "24", http://24tv.com.ua/world/2009-01-01/17687.htm