2008-го року відносини між Європейським союзом і Україною розвивалися досить бурхливо. Чимало очікувань виповнилися, але багато сподівань поки що так і залишилися сподіваннями.
1 січня де-юре почала діяти угода про спрощення візового режиму. І хоча де-факто з приводу її впровадження було багато нарікань та скарг з українського боку, уже за 9 місяців Брюссель погодився розпочати діалог щодо скасування віз взагалі. Експерти сприйняли такі наміри доволі оптимістично. Як от Сюзанне Ніс з Французького інституту міжнародних відносин.

Безвізовий режим через п'ять років?
“Є політики які підтримують цю ідею, є також і опоненти скасування віз. Я вважаю, що потрібно розраховувати на період десь у п'ять років. Це я вважаю реалістичним. Не ставтеся до цього вже занадто песимістично. Цей процес може пройти доволі швидко. Ми зараз у Євросоюзі маємо проблеми із нестачею робочої сили та старінням населення”, - сказала Ніс.
У інших сферах відносини Києва та Брюсселя розвивалися не менш бурхливо. Після приєднання до Світової організації торгівлі ЄС пообіцяв Україні створення зони вільної торгівлі, а обіцянка членства в НАТО, надана Києву на саміті у Бухаресті, сприяла прихильності Брюсселя.

Нові формули партнерства
Почали з'являтися ідеї про нові формули партнерства та підкріплення старих - “Чорноморські синергії”, “Східне партнерство”, збільшення фінансування у межах політики добросусідства. Українська сторона зі свого боку запропонувала ЄС зменшити його енергозалежність від Москви та спорудити трубопровід “Вайт стрім”, а ще - підписати угоду про асоціацію.
Після військового протистояння у Грузії Євросоюз здавалось усе більше схилявся у бік підтримки України і робив багато заяв із натяками про можливий прорив у відносинах між Брюсселем та Києвом. Втім, у вересні після саміту в Евіані надії України стати кандидатом у члени ЄС розвіялися. З одного боку, дипломати домовилися, що нова угода між Україною та ЄС називатиметься “Угодою про асоціацію”, як і хотів Київ. З іншого - в проекті документу ні слова не говорилося про майбутню європейську перспективу.

Гальмуючий фактор - політичні чвари в Києві
В цьому питанні країни-члени Євросоюзу знову розділилися на два табори. Польща, Литва, Латвія, Естонія, Швеція та Великобританія зауважували, що Україна є європейською нацією і її місце - у Євросоюзі. Водночас, інші представники так званої “старої Європи” із Німеччиною на чолі виступили проти подальшого розширення на Схід: мовляв спочатку треба реформувати ЄС. На думку експертів, таке рішення викликано не в останню чергу й небажанням дратувати Росію. Водночас і загострення постійних політичних чвар між українськими політиками кілька разів ставали на заваді рішень на користь Києва.

Черговому потеплінню відносин Києва та Брюсселя посприяла світова економічна криза. В середині грудня Ніколя Саркозі оголосив про виділення Україні майже двох мільярдів євро для боротьби із наслідками економічного спаду. “Це головним чином — політичний крок, підґрунтям якого є побоювання того, що стане з Україною, з її політичною ситуацією, якщо економіка зазнає повного колапсу. І з іншого боку - це відносини із Росією. В Брюсселі міркують логічно: якщо Євросоюз не надасть Україні нині підтримку, вона піде шукати в іншому місці, можливо - в Росії”, - вважає Фредерік Еріксон, директор Європейського центру міжнародної політичної економіки.

Тетяна Карпенко
Джерело: Deutsche Welle, [url=http://www.dw-world.de/dw/article/0,,3908081,00.html]http://www.dw-world.de/dw/article/0,,3908081,00.html[/url]