Європейський Союз посилює політику сусідства через агресивність Кремля
Агресивна зовнішня політика Росії змушує Європейський Союз робити більше для зближення колишніх радянських сусідів Москви з Брюсселем.
Про це заявив Енеко Ландабуру, представник департаменту закордонних справ Європейської Комісії. Вже в березні ЄС розпочне здійснювати нову Східну політику партнерства, яка передбачає глибшу співпрацю з країнами, що входять до цієї групи: Україною, Білоруссю, Молдовою, Грузією, Вірменією та Азербайджаном.
Війна Росії та Грузії в серпні та недавнє газове протистояння з Україною мали головний вплив на плани Європейського Союзу щодо її східних сусідів, заявив під час слухань у комітеті з закордонних справ Європарламенту Енеко Ландабуру.
За його словами, «агресивна природа російської політики» щодо її сусідів ставить ЄС у ситуацію, в якій життєво важливо зміцнювати співпрацю зі східними сусідами.
Уже наступна зустріч ЄС на вищому рівні в березні, як очікують, підтвердить план Європейської Комісії щодо нової Східної політики партнерства.
А 7 травня в Празі відбудеться спільна зустріч керівників ЄС зі своїми колегами з України, Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії та Азербайджану.
За словами Ландабуру, «успішне» Східне партнерство – це те «найкраще» для її учасників, щоб одного дня долучитися до ЄС. Між іншим, Євросоюз вперше прямо пов’язує Східне партнерство і розширення, наголошує Ландабуру.
Разом з тим, він попереджає кандидатів на членство, що в ЄС немає одностайності щодо майбутнього розширення: «Питання вступу не є на порядку денному ЄС, подобається вам це чи ні. Це політична реальність. Немає ніякої злагоди в Європейському Союзі щодо початку переговорів про вступ, і це є факт».
А поки що ЄС може запропонувати шістці сусідів перспективу вільної торгівлі, можливість домовитися про асоційовані угоди та більше шансів для громадян цих країн поїхати і попрацювати в країнах Євросоюзу.
Представник департаменту закордонних справ Європейської Комісії Енеко Ландабуру зазначив, що діяльність ЄС на східному фланзі пов’язана з викликом із боку Москви. «Те, що ми робимо з нашою східною політикою, не подобається росіянам», – каже він. При цьому європейський чиновник одразу додав: «Це не наша робота втілювати в життя політику, яка особливо приємна для пана Путіна».
Водночас Ландабуру наголосив, що ЄС також намагатиметься підтримувати і розвивати зв’язки і з Москвою. Особливо, коли мова заходить про співпрацю в енергетичній галузі. Росія поки що залишається найбільшим постачальником енергоносіїв до Європи.
Втім, не всі в ЄС вважають політику східного партнерства чимось новим і ефективним. У цьому сенсі песимістом залишається, зокрема, депутат Європарламенту Іслер Беґен.
«У мене таке враження, – заявила вона, – що нові пропозиції є спробою приховати слабкі сторони політики сусідства. Бо договір про співпрацю, полегшення з візами, вільна торгівля – тут немає нічого нового...», – зазначила Беґен.
Вона вважає, що ЄС має дати своїм східним сусідам чітку перспективу членства, щоб це було серйозним стимулом для здійснення реформ.
Про це заявив Енеко Ландабуру, представник департаменту закордонних справ Європейської Комісії. Вже в березні ЄС розпочне здійснювати нову Східну політику партнерства, яка передбачає глибшу співпрацю з країнами, що входять до цієї групи: Україною, Білоруссю, Молдовою, Грузією, Вірменією та Азербайджаном.
Війна Росії та Грузії в серпні та недавнє газове протистояння з Україною мали головний вплив на плани Європейського Союзу щодо її східних сусідів, заявив під час слухань у комітеті з закордонних справ Європарламенту Енеко Ландабуру.
За його словами, «агресивна природа російської політики» щодо її сусідів ставить ЄС у ситуацію, в якій життєво важливо зміцнювати співпрацю зі східними сусідами.
Уже наступна зустріч ЄС на вищому рівні в березні, як очікують, підтвердить план Європейської Комісії щодо нової Східної політики партнерства.
А 7 травня в Празі відбудеться спільна зустріч керівників ЄС зі своїми колегами з України, Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії та Азербайджану.
За словами Ландабуру, «успішне» Східне партнерство – це те «найкраще» для її учасників, щоб одного дня долучитися до ЄС. Між іншим, Євросоюз вперше прямо пов’язує Східне партнерство і розширення, наголошує Ландабуру.
Разом з тим, він попереджає кандидатів на членство, що в ЄС немає одностайності щодо майбутнього розширення: «Питання вступу не є на порядку денному ЄС, подобається вам це чи ні. Це політична реальність. Немає ніякої злагоди в Європейському Союзі щодо початку переговорів про вступ, і це є факт».
А поки що ЄС може запропонувати шістці сусідів перспективу вільної торгівлі, можливість домовитися про асоційовані угоди та більше шансів для громадян цих країн поїхати і попрацювати в країнах Євросоюзу.
Представник департаменту закордонних справ Європейської Комісії Енеко Ландабуру зазначив, що діяльність ЄС на східному фланзі пов’язана з викликом із боку Москви. «Те, що ми робимо з нашою східною політикою, не подобається росіянам», – каже він. При цьому європейський чиновник одразу додав: «Це не наша робота втілювати в життя політику, яка особливо приємна для пана Путіна».
Водночас Ландабуру наголосив, що ЄС також намагатиметься підтримувати і розвивати зв’язки і з Москвою. Особливо, коли мова заходить про співпрацю в енергетичній галузі. Росія поки що залишається найбільшим постачальником енергоносіїв до Європи.
Втім, не всі в ЄС вважають політику східного партнерства чимось новим і ефективним. У цьому сенсі песимістом залишається, зокрема, депутат Європарламенту Іслер Беґен.
«У мене таке враження, – заявила вона, – що нові пропозиції є спробою приховати слабкі сторони політики сусідства. Бо договір про співпрацю, полегшення з візами, вільна торгівля – тут немає нічого нового...», – зазначила Беґен.
Вона вважає, що ЄС має дати своїм східним сусідам чітку перспективу членства, щоб це було серйозним стимулом для здійснення реформ.
Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1373068.html