На Львівщині таки були зумисні підпали дерев’яних церков
За даними ГУ МНС у Львівській області, за останні п’ять років на території Львівщини у сакральних спорудах було 28 пожеж: 8 - у 2003 році, 5 - у 2004, 3 - у 2005, 7 - у 2006, 4 - у 2007, 3 - у 2008.
Більшість з них сталися через аварійність електричного обладнання. Як заявив сьогодні, 22 січня, під час круглого столу щодо збереження українських церков представник ГУ МНС у Львівській області Орест Гринько, проблема в тому, що настоятелі храмів ігнорують виконання приписів з вжиття заходів протипожежної безпеки. "69% заходів, які слід було вжити за приписами січня-лютого, цього року не виконані", - сказав він.
Проте, радник голови Львівської облдержаміністарції Ігор Держко зазначив, що все таки нищення церков відбувається не лише через недотримання техніки безпеки, але й зумисно. За його інформацією, відкрито три кримінальні справи щодо зумисного підпалу церков, зокрема, щодо підпалу церкви у м. Яворів у 2008 році.
"Влада працювала над цією проблемою. Ми готувалися до відновлення цієї церкви. Однак ми побачили небажання громади відновлювати історичну дерев’яну церкву. Вони хочуть будувати нову, кам’яну", - зазначив І.Держко.
Те ж саме констатував начальник управління охорони культурної спадщини ЛОДА Василь Іванівський: "У багатьох випадках, на жаль, відчувається бажання громади, а то й священнослужителів, позбутися дерев’яних церков. Я помітив, що коли ми відмовляли у дозволі на будівництво кам’яної церкви в селі, де є дерев’яна, ставалися пожежі".
Не меншою проблемою, за його словами, є й недалекоглядні бажання модернізувати дерев’яні церкви. "Оббивають вагонкою, покривають бляхою, перебудовують і добудовують", - зазначив він. Оскільки ж такі дії щодо пам’яток архітектури заборонені, то опісля священники відмовляються укладати з управлінням охоронні договори. На думку Іванівського, це пов’язане з низькою правовою культурою. Тому управління розробило спеціальну пам’ятку "Дерев’яні церкви Львівщини", в якій одночасно дає рекомендації щодо збереження сакральних споруд, частин їхнього екстер’єру і інтер’єру, й нагадує, які дії заборонені. "Ці пам’ятки ми роздаватимемо разом із договорами", - зазначив він.
Отець Себастьян, що очолює Комісію сакрального мистецтва Львівської архієпархії УГКЦ, у своєму виступі сказав, що у невтішному стані дерев’яних церков Львівщини винні усі - влада, священство і громади. Причина, за його словами, у надзвичайному духовно-моральному зубожінні українців. "Коли ми компетентно радимо з архітекторами, художниками, радимо, як зберегти пам’ятку мистецтва, завжди чуємо відповідь: "немає грошей". Це неправда. Грошей немає лише на збереження пам’яток, гроші на нові церкви громади збирають, і будують. І грошей на кічі у них є".
Більшість з них сталися через аварійність електричного обладнання. Як заявив сьогодні, 22 січня, під час круглого столу щодо збереження українських церков представник ГУ МНС у Львівській області Орест Гринько, проблема в тому, що настоятелі храмів ігнорують виконання приписів з вжиття заходів протипожежної безпеки. "69% заходів, які слід було вжити за приписами січня-лютого, цього року не виконані", - сказав він.
Проте, радник голови Львівської облдержаміністарції Ігор Держко зазначив, що все таки нищення церков відбувається не лише через недотримання техніки безпеки, але й зумисно. За його інформацією, відкрито три кримінальні справи щодо зумисного підпалу церков, зокрема, щодо підпалу церкви у м. Яворів у 2008 році.
"Влада працювала над цією проблемою. Ми готувалися до відновлення цієї церкви. Однак ми побачили небажання громади відновлювати історичну дерев’яну церкву. Вони хочуть будувати нову, кам’яну", - зазначив І.Держко.
Те ж саме констатував начальник управління охорони культурної спадщини ЛОДА Василь Іванівський: "У багатьох випадках, на жаль, відчувається бажання громади, а то й священнослужителів, позбутися дерев’яних церков. Я помітив, що коли ми відмовляли у дозволі на будівництво кам’яної церкви в селі, де є дерев’яна, ставалися пожежі".
Не меншою проблемою, за його словами, є й недалекоглядні бажання модернізувати дерев’яні церкви. "Оббивають вагонкою, покривають бляхою, перебудовують і добудовують", - зазначив він. Оскільки ж такі дії щодо пам’яток архітектури заборонені, то опісля священники відмовляються укладати з управлінням охоронні договори. На думку Іванівського, це пов’язане з низькою правовою культурою. Тому управління розробило спеціальну пам’ятку "Дерев’яні церкви Львівщини", в якій одночасно дає рекомендації щодо збереження сакральних споруд, частин їхнього екстер’єру і інтер’єру, й нагадує, які дії заборонені. "Ці пам’ятки ми роздаватимемо разом із договорами", - зазначив він.
Отець Себастьян, що очолює Комісію сакрального мистецтва Львівської архієпархії УГКЦ, у своєму виступі сказав, що у невтішному стані дерев’яних церков Львівщини винні усі - влада, священство і громади. Причина, за його словами, у надзвичайному духовно-моральному зубожінні українців. "Коли ми компетентно радимо з архітекторами, художниками, радимо, як зберегти пам’ятку мистецтва, завжди чуємо відповідь: "немає грошей". Це неправда. Грошей немає лише на збереження пам’яток, гроші на нові церкви громади збирають, і будують. І грошей на кічі у них є".