Майже 900 тисяч українців, за даними Держкомстату, наприкінці минулого року офіційно залишилися без роботи , а це 3% від загальної кількості працездатного населення.
Першими під скорочення потрапили працівники хімічної промисловості, будівельної сфери, а нині скрута зачепила і так звані «білі комірці» - співробітників банківської сфери, рекламних агенцій, журналістів, управлінців. За інформацією українських кадрових агенцій, від початку цього року кількість резюме від представників розумової праці зросла на 10-15%. На які вакансії нині найбільша кількість претендентів? Кого звільняють у компаніях у першу чергу? Наскільки болючою виявилася фінансова криза для інтелігенції Львова? А також які прогнози дають експерти щодо ситуації на ринку праці?

Кількість безробітних зростає
За січень цього року кількість резюме від шукачів роботи зросла у 8 разів, зазначає Юлія Ковалінська, представник одного з київських рекрутингових агентств. За її словами, якщо півроку тому в день надходило до 10 заявок від претендентів, то сьогодні кадрове агентство одержує в середньому 70-80 резюме щодня. «Відритих вакансій, коли компанія шукає собі персонал, дуже мало. А от кількість претендентів на ці вакансії багато».
Журналістка Вікторія через місяць також змушена буде шукати роботу через кадрові агенства. Керівництво одного з каналів, де нині працює дівчина, оголосило про закриття проекту. Крім Вікторії під скорочення потрапили ще шестеро її колег. «Один із трьох закрили. Людей, які були у штаті, розкидали на два інші проекти. А людей, які прийшли останніми і працювали не в штаті, а по контракту, скоротили. Я знаю, що на деяких каналах скорочено близько 40% працівників».
Під час економічної скрути суттєво скоротилася кількість рекламних замовлень на телеканалах, відповідно, поменшало й грошей. Довелося, як каже заступник директора одного з українських телеканалів Юліан Зарембовський, ущільнити графік роботи, перерозподілити обов’язки та відмовитися від деяких посад. «Ми ущільнили графік кожного працівника. Довелося пожертвувати посадами деяких керівників середнього рівня та поставити 1 людину на 2 пости».
Наразі рівень лише зареєстрованого безробіття зріс до 6%, реальні ж показники коливаються від 10 до 12%, зазначає Семен Бандур, заступник Голови Ради з вивчення продуктивних сил НАН України. За словами економіста, ситуація ускладнюється і призводить до нової хвилі виїзду інтелектуальної сили за кордон. «Наразі, особа, яка не має вченого ступеня, не має права обіймати навіть посаду молодшого наукового співробітника. Тому багато працівників ми маємо перевести на посади економістів, які отримують близько 1000 грн.. Таким чином вони втрачають половину свого заробітку».

Львівська інтелігенція відчула вплив економічної кризи
У Львові люди творчих професій - а це художники , власники арт-галерей, працівники ЗМІ, митці - найбільше відчувають негативний вплив фінансової кризи. Про те, як виживає місцева інтелігенція, знає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.
Звісно, економічні негаразди зачіпають науковців, банкірів, працівників сфери маркетингу, піар-служб, рекламних агентств, тих, хто працює з ґрантами.
Найпершими фінансову кризу відчули працівники львівських ЗМІ. Львівські газети скоротили число виходів на тиждень і зменшили кількість сторінок. У Львові рекламний ринок віддавна доволі слабкий, а світова криза взагалі його похитнула. Для того, щоб вижити, львівським ЗМІ доводиться розміщувати платні політичні матеріали або ж писати на ті теми, які вигідні місцевим обранцям і які платять за такі послуги.
Відчули фінансові труднощі і львівські артисти, яким нині важко знайти спонсорів для проведення концертів чи мистецьких акцій.
Директор обласного центру зайнятості Михайло Хміль зазначив, що уже протягом років інтелектуальні особистості у Львові не можуть самореалізуватися, а тому уже роками триває відтік «мізків» у столицю і за кордон. «Найбільш небезпечний нині є психологічний момент. Нині є багато некваліфікованої праці і важко людині з дипломом усвідомити, що він має знання і досвід, а роботи немає».
Водночас у Львові на одне місце лікаря претендує 3-5 осіб, натомість бракує лікарів у фельдшерських пунктах по області. Випускники медичного університету не їдуть працювати у віддалені райони Львівщини. Цікаво, що молоді педагоги повертаються працювати у село.

У професіоналів більше шансів залишитися на плаву
Від початку нового року у 8 разів зросла кількість резюме від шукачів роботи, зазначає представниця одного з київських рекрутингових агентств Юлія Ковалінська. На її думку, ця тенденція спостерігатиметься до березня. «Ми сподіваємося, що навесні (в квітні) може ситуація трішки стабілізуватися й може бути більше замовлень від компаній, які шукатимуть людей. Восени було замовлень більше. Наразі в 2 рази скоротилась їх кількість».
Від економічної кризи дістанеться представникам практично будь-яких сфер: і банківським працівникам, і журналістам, і робочим — практично всім. Констатує економіст Ільдар Газізулін. Але якою б гострою не була скрута, у справжніх професіоналів більше шансів залишитися на плаву. Головне, реально оцінити свої можливості та досвід, наскільки вони можуть зацікавити потенційного роботодавця. «Є певні особливості кожної професії, але фокусуються люди, зазвичай, на певних навичках, щоб мати змогу конкурувати. І якщо немає пропозицій по Вашій професії, то єдиний вихід – навчитися іншій професії».
За статистикою, на 1 січня 2009 року - на одне робоче місце претендують 10 громадян, рік тому їх було вдвічі менше. Найбільша кількість безробітних мешкає у Черкаській області, Івано-Франківській та Хмельницькій областях.

Наталка Коваленко, Олександр Лащенко
Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1374039.html