Російський фільм “Свой – чужой” направлений на дискредитацію держави Україна та її Збройних Сил
Заява Управління прес-служби МО України
Російський документальний фільм “Свой – чужой” носить провокативний характер і направлений на дискредитацію держави Україна та її Збройних Сил в очах російських, українських та іноземних громадян.
1 лютого на російському телеканалі “Россия” в рамках програми “Спеціальный корреспондент” було продемонстровано документальний фільм журналіста Аркадія Мамонтова “Свой – чужой”, присвяченого російсько-грузинській війні у серпні 2008-го року.
У фільмі “Свой – чужой” автор намагався прослідкувати та довести участь військовослужбовців Збройних Сил України у подіях на Кавказі у серпні 2008-го року.
Управління прес-служби Міністерства оборони України уповноважено заявити, що факти у цьому фільмі не відповідають дійсності і не можуть слугувати доказами участі військовослужбовців і працівників Збройних Сил України у російсько-грузинському конфлікті. Цей фільм носить провокативний характер і направлений на дискредитацію держави Україна та її Збройних Сил в очах російських, українських та іноземних громадян.
У фільмі, підготовленому на низькому професійному рівні, немає жодних наявних документальних доказів участі військовослужбовців та працівників Збройних Сил України у російсько-грузинському конфлікті у серпні 2008-го року. Навіть сам автор у своєму черговому відеонаклепі вказав на те, що не має реальних документальних підтверджень участі українських військових у цьому конфлікті, і уся “доказова” частина фільму базується лише на “балачках”-поясненнях так званих свідків. При цьому у якості свідків, які б підтвердили свою участь у російсько-грузинському конфлікті, не було жодного кадрового військовослужбовця Збройних Сил України.
Склалося враження, що переважна більшість відеодоказів про підготовку “українськими військовими фахівцями” грузинських військовослужбовців знімалася десь у російській або південно-осетинській глибинці. А коли для “доказової бази” не вистачало відеоматеріалів, автор фільму навіть вдався до використання рекламних відеороліків про контрактну службу у Збройних Силах України.
Готуючи свій фільм, автор не звернувся за відповідним коментарем до жодної посадової особи Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України.
Управління прес-служби Міністерства оборони України в черговий раз уповноважено заявити, що військовослужбовці Збройних Сил України не брали участь у російсько-грузинському конфлікті у серпні 2008 року.
При цьому, Управління прес-служби Міністерства оборони України нагадує, що фільм Аркадія Мамонтова “Свой-чужой” є не першою спробою дискредитувати Україну та її Збройні Сили.
Так, 12 березня 2006 року на російському телеканалі “Россия” також в рамках програми “Специальный корреспондент” було продемонстровано документальний фільм журналіста Аркадія Мамонтова “Под грифом “Секретно”, в якому мова йшлася про нібито розміщення на території військового гарнізону “Макарів-1” у Київській області приміщень для утримання в’язнів ЦРУ США.
У травні 2006 року Міністерство оборони України звернулися до суду з позовом до російського журналіста Аркадія Мамонтова та Федерального державного унітарного підприємства “Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компания”.
24 липня 2007 року Голосіївський народний суд м. Києва задовольнив в повному обсязі позов Міністерства оборони України – визнав поширену інформацію про розміщення на території України таємних тюрем ЦРУ США недостовірною та зобов’язав Федеральне державне унітарне підприємство “Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компания” та журналіста А.Мамонтова спростувати недостовірну інформацію шляхом трансляції в ефірі повного тексту рішення Голосіївського районного суду м. Києва.
Не погодившись з рішенням Голосіївського районного суду м. Києва, ФДУП “Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компания” та журналіст А.Мамонтов подали до Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу.
28 листопада 2007 року Апеляційний суд м. Києва виніс ухвалу, якою зазначену скаргу відхилив, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.07.2007 року залишив без змін.
Сподіваємося, що після перегляду фільму “Свой – чужой”, показ якого у демократичній Україні ніхто не забороняв, громадяни України зроблять правильні висновки і визначать для себе, хто і для кого насправді є своїм чи чужим.
У свою чергу, реакція керівництва Міністерства оборони та Збройних Сил України на фільм “Свой – чужой” буде адекватною і не менш жорсткою, ніж на попередній фільм-пасквіль “Под грифом “Секретно”.
Російський документальний фільм “Свой – чужой” носить провокативний характер і направлений на дискредитацію держави Україна та її Збройних Сил в очах російських, українських та іноземних громадян.
1 лютого на російському телеканалі “Россия” в рамках програми “Спеціальный корреспондент” було продемонстровано документальний фільм журналіста Аркадія Мамонтова “Свой – чужой”, присвяченого російсько-грузинській війні у серпні 2008-го року.
У фільмі “Свой – чужой” автор намагався прослідкувати та довести участь військовослужбовців Збройних Сил України у подіях на Кавказі у серпні 2008-го року.
Управління прес-служби Міністерства оборони України уповноважено заявити, що факти у цьому фільмі не відповідають дійсності і не можуть слугувати доказами участі військовослужбовців і працівників Збройних Сил України у російсько-грузинському конфлікті. Цей фільм носить провокативний характер і направлений на дискредитацію держави Україна та її Збройних Сил в очах російських, українських та іноземних громадян.
У фільмі, підготовленому на низькому професійному рівні, немає жодних наявних документальних доказів участі військовослужбовців та працівників Збройних Сил України у російсько-грузинському конфлікті у серпні 2008-го року. Навіть сам автор у своєму черговому відеонаклепі вказав на те, що не має реальних документальних підтверджень участі українських військових у цьому конфлікті, і уся “доказова” частина фільму базується лише на “балачках”-поясненнях так званих свідків. При цьому у якості свідків, які б підтвердили свою участь у російсько-грузинському конфлікті, не було жодного кадрового військовослужбовця Збройних Сил України.
Склалося враження, що переважна більшість відеодоказів про підготовку “українськими військовими фахівцями” грузинських військовослужбовців знімалася десь у російській або південно-осетинській глибинці. А коли для “доказової бази” не вистачало відеоматеріалів, автор фільму навіть вдався до використання рекламних відеороліків про контрактну службу у Збройних Силах України.
Готуючи свій фільм, автор не звернувся за відповідним коментарем до жодної посадової особи Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України.
Управління прес-служби Міністерства оборони України в черговий раз уповноважено заявити, що військовослужбовці Збройних Сил України не брали участь у російсько-грузинському конфлікті у серпні 2008 року.
При цьому, Управління прес-служби Міністерства оборони України нагадує, що фільм Аркадія Мамонтова “Свой-чужой” є не першою спробою дискредитувати Україну та її Збройні Сили.
Так, 12 березня 2006 року на російському телеканалі “Россия” також в рамках програми “Специальный корреспондент” було продемонстровано документальний фільм журналіста Аркадія Мамонтова “Под грифом “Секретно”, в якому мова йшлася про нібито розміщення на території військового гарнізону “Макарів-1” у Київській області приміщень для утримання в’язнів ЦРУ США.
У травні 2006 року Міністерство оборони України звернулися до суду з позовом до російського журналіста Аркадія Мамонтова та Федерального державного унітарного підприємства “Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компания”.
24 липня 2007 року Голосіївський народний суд м. Києва задовольнив в повному обсязі позов Міністерства оборони України – визнав поширену інформацію про розміщення на території України таємних тюрем ЦРУ США недостовірною та зобов’язав Федеральне державне унітарне підприємство “Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компания” та журналіста А.Мамонтова спростувати недостовірну інформацію шляхом трансляції в ефірі повного тексту рішення Голосіївського районного суду м. Києва.
Не погодившись з рішенням Голосіївського районного суду м. Києва, ФДУП “Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компания” та журналіст А.Мамонтов подали до Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу.
28 листопада 2007 року Апеляційний суд м. Києва виніс ухвалу, якою зазначену скаргу відхилив, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.07.2007 року залишив без змін.
Сподіваємося, що після перегляду фільму “Свой – чужой”, показ якого у демократичній Україні ніхто не забороняв, громадяни України зроблять правильні висновки і визначать для себе, хто і для кого насправді є своїм чи чужим.
У свою чергу, реакція керівництва Міністерства оборони та Збройних Сил України на фільм “Свой – чужой” буде адекватною і не менш жорсткою, ніж на попередній фільм-пасквіль “Под грифом “Секретно”.
Джерело: прес-служба МО України.