Більшість українців вважають неприйнятним брати у Росії кредит - опитування
Лише 21% опитаних підтримують вибір Росії як країни-кредитора. Більшість українців - 59% - вважають неприйнятним для уряду брати у Росії кредит на покриття дефіциту державного бюджету.
Про це свідчать результати опитування, проведеного українською дослідницькою компанією GFK за замовленням Національного інституту стратегічних досліджень. Результати дослідження представив директор інституту Юрій Рубан.
Зокрема, категорично проти кредиту Росії висловилися 48% опитаних, "швидше ні" - 11%.
23% респондентів позитивно ставляться до кредиту у РФ, 8% - "швидше так", 12% не змогли відповісти.
На запитання, "чи вважаєте ви прийнятним для уряду брати кредит у Росії, якщо за його умовами російські підприємства одержать пільги на придбання української власності?", 55% опитаних відповіли "ні", 16% - "так", 10% - "швидше ні ", 5% -" швидше так ".
На запитання, "де уряд повинен взяти кошти для виплат з держбюджету зарплат і пенсій?", 41% респондентів відповіло, що потрібно скоротити інші витрати держбюджету (крім зарплат і пенсій), 15% вважають, що потрібно взяти кредити за кордоном, 6% - надрукувати гривні на суму, 4% - підвищити податки для підприємств, 2% - заощадити, скоротивши зарплати і пенсії, 1% - підвищити податки для громадян.
У випадку, якщо Україна все ж таки ухвалить рішення про залучення іноземних кредитів, лише 21% опитаних підтримують вибір Росії як країни-кредитора.
Разом з тим 29% респондентів вважають, що Україні взагалі не потрібно брати кредити за кордоном, 15% впевнені, що кредит краще брати в одній з країн Європи, 14% - у фінансових організацій (МВФ, Світовий банк тощо).
Опитування проведено методом телефонного інтерв'ю. Всього опитано 600 респондентів. Максимальна можлива похибка становить 4%. Опитування проведено 10-12 лютого.
Як повідомлялося, Секретаріат Президента України вимагає від Кабміну відкликати з Росії урядову делегацію з переговорів про надання кредиту, або ж подати проект директив на проведення таких переговорів як з РФ, так і з іншими країнами.
Україна звернулася до більш ніж 14 країн про надання їй кредиту для боротьби з фінансово-економічною кризою.
Про це свідчать результати опитування, проведеного українською дослідницькою компанією GFK за замовленням Національного інституту стратегічних досліджень. Результати дослідження представив директор інституту Юрій Рубан.
Зокрема, категорично проти кредиту Росії висловилися 48% опитаних, "швидше ні" - 11%.
23% респондентів позитивно ставляться до кредиту у РФ, 8% - "швидше так", 12% не змогли відповісти.
На запитання, "чи вважаєте ви прийнятним для уряду брати кредит у Росії, якщо за його умовами російські підприємства одержать пільги на придбання української власності?", 55% опитаних відповіли "ні", 16% - "так", 10% - "швидше ні ", 5% -" швидше так ".
На запитання, "де уряд повинен взяти кошти для виплат з держбюджету зарплат і пенсій?", 41% респондентів відповіло, що потрібно скоротити інші витрати держбюджету (крім зарплат і пенсій), 15% вважають, що потрібно взяти кредити за кордоном, 6% - надрукувати гривні на суму, 4% - підвищити податки для підприємств, 2% - заощадити, скоротивши зарплати і пенсії, 1% - підвищити податки для громадян.
У випадку, якщо Україна все ж таки ухвалить рішення про залучення іноземних кредитів, лише 21% опитаних підтримують вибір Росії як країни-кредитора.
Разом з тим 29% респондентів вважають, що Україні взагалі не потрібно брати кредити за кордоном, 15% впевнені, що кредит краще брати в одній з країн Європи, 14% - у фінансових організацій (МВФ, Світовий банк тощо).
Опитування проведено методом телефонного інтерв'ю. Всього опитано 600 респондентів. Максимальна можлива похибка становить 4%. Опитування проведено 10-12 лютого.
Як повідомлялося, Секретаріат Президента України вимагає від Кабміну відкликати з Росії урядову делегацію з переговорів про надання кредиту, або ж подати проект директив на проведення таких переговорів як з РФ, так і з іншими країнами.
Україна звернулася до більш ніж 14 країн про надання їй кредиту для боротьби з фінансово-економічною кризою.
Джерело: Корреспондент.net, http://ua.korrespondent.net/ukraine/742118