Боротьба за ім’я Стуса для донецького університету триватиме до перемоги
Всех старост этажей обязали пройтись по комнатам
Студент з економіко-правового факультету розповів, що «профоргісти» просто ходили по аудиторіях та погрожували тим, хто не підписується проти. «Ты шо диплом не хочеш получить»? або «Учиться надоело»?
А от дослівний текст смс, яке мені вчора надіслала студентка, вона живе у гуртожитку ДонНУ. «Думаю, тебе интересно. По общаге собирают подписи «против». Всех старост этажей обязали пройтись по комнатам».
12 лютого відбулася вчена рада на філологічному факультеті. Студентському колективу не дали права голосу. Викладацький та аспірантський склад висловилися за те, щоб залишити назву університету без змін. Звісно, хто з викладачів при здоровому глузді буде голосувати за ініціативу, проти якої виступає адміністрація університету?
Події розвиваються не те, що швидко, а просто стрімголов. Тепер тільки ледащий не розмовляє про Стуса. В туалеті, в коридорі, в деканаті, на кафедрі – всюди чутно це прізвище. Навіть прибиральниці й охоронці університету (в жодному випадку не хочу образити ці потрібні, важливі та високоповажні професії – без іронії), всі до одного, стали літературознавцями та фахівцями з біографії поета. На жаль, його ім’я вживають часто не у позитивному руслі.
Дуже шкода, що ініціатива, яка була розпочата з неймовірного позитиву – з прагнення студентів увіковічнити ім’я поета у назві вишу – призвела до обливання брудом. І нехай би поливали брудом саму ініціативу, студентів-«бандеровців», які, до речі, живуть на Донеччині, але не варто забруднювати ім.’я поета, правозахисника, журналіста й патріота.
Боротьба до кінця
Адже Василь Стус стільки натерпівся, його прізвище і за життя стало ледь не сваркою. Тож невже зараз людям, які мало знають не те що про творчість, про саме життя цієї видатної людини, невже їм не соромно висловлюватися з приводу того, про що вони й гадки не мають.
Громадській ініціативі колишніх та дійсних студентів ДонНУ закинули одну просту й нарешті доречну річ. До того, як ініціювати надання імені Стуса вищому навчальному закладу, потрібно було провести велику просвітницьку роботу, причому по всіх факультетах. Річ необхідна, й це правда. Але студенти – це не досвідчені політтехнологи, це просто активні громадяни. Багато хто не вірить в те, що ініціатива не політична, проте можна з упевненістю сказати – це ідея студентів і нікого більше. І ніхто більше на цю справу жодної копійки не виділив. Те, що зараз Президент України, народні депутати та інші політики долучилися до цієї справи – їхнє власне бажання.
Після всього бруду, який вилився цими днями на Василя Стуса, після тієї «радянської» (і це ще м’яко сказано) тактики, яку обрала адміністрація університету, з’являються різні сумніви. Ну, по-перше, в якому році ми живемо? У 1984? А, по-друге, виникають сумніви – чи гідний такий радянський до глибини душі (якщо вона в цьому університеті є) навчальний заклад імені такої видатної людини, як Василь Стус? Проте здаватися ніхто не збирається, боротьбу Громадська ініціатива колишніх та дійсних студентів ДонНУ вестиме до кінця, й акцію оголошено безстроковою.
Довідка: Василь Стус закінчив Донецький національний університет у 1959 році. Цього року виповнюється 50 років з того часу, як він покинув стіни внз. До цього і приурочена Громадська ініціатива колишніх та дійсних студентів ДонНУ з надання університетові імені Василя Стуса. Розпочалася вона збором підписів в підтримку серед студентів університету. Ініціатива проходить за підтримки Громадської ініціативи Донеччини з відновлення історичної пам’яті, Православного братства святого Петра Калнишевського, Донецької обласної молодіжної громадської організації "Поштовх" та Порталу неполітичних новин NGO.DONETSK.UA.
Альона Бєстужева
Джерело: http://www.ngo.donetsk.ua/donsociety/4459