Київський собор святої Софії - це храм, де збереглася чи не найбільша кількість фрескових розписів тисячолітньої давності.
Фрески – це настінний живопис мінеральними фарбами по сирій штукатурці, який виконували давні майстри під час будівництва храму. Упродовж століть ці древні розписи поновлювалися, замальовувалися і з роками опинялися за товстим шаром штукатурки. Віднайти їх у древньому соборі наприкінці 19-го століття допоміг випадок.
У лютому місяці 1893-го року у київському соборі святої Софії заходилися робити невеликий ремонт. Почали з того, що зняли іконостас для перезолоти. І раптом позаду нього, на стовпах вівтарної арки побачили древні фрескові зображення. Газета «Кієвлянін» так описала подію: «До собору закликали професора Прахова, під керівництвом якого фрески обережно розчистили від нашарувань побілки і таким чином вивільнили з полону віків чотири древні зображення мучеників у червоних рамах. Ці святі зображення написані за князя Ярослава і збереглися вони досить добре.
Фрески давні майстри малювали на стінах водяними фарбами, пише автор «Кієвляніна», по сирій штукатурці. Такий живопис має порівняно з іншими ту перевагу, що може зберігатися впродовж тисячоліть». Науковці, яким доручили процес подальшого пошуку древніх фресок у соборі, постановили здійснити промивання стін храму.
У результаті було виявлено понад двадцять фрескових зображень. Але не всі вони були повністю збережені. І домалювати втрачені частини зображень професор Прахов доручив молодому художнику Михайлу Врубелю. Який блискуче справився з завданням. Сьогодні в храмі святої Софії можна побачити три тисячі квадратних метрів фресок, а також 260 квадратних метрів мозаїк (це зображення, набрані з кубиків різнокольорової смальти). Це становить третину всього живопису, що прикрашав храм у давнину.
До речі, зовсім недавно сучасні науковці зробили ще одне відкриття у древньому соборі. На одній з фресок вони знайшли графіті (це продряпаний напис), за яким вдалося встановити точні дати побудови Софії. Тож заклали храм 1011-го року і відбувалося це за князя Володимира Хрестителя, а завершили будівництво 1018-го за правління сина Володимира – князя Ярослава Мудрого.
До цього офіційною датою заснування собору вважали 1037 рік. І тому за два роки Київ, Україна і вся Східна Європа можуть урочисто відзначати тисячоліття найдревнішого на цих теренах християнського храму.

Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1496305.html