У той час, як у інших місцях екологи і мешканці виступають проти сховищ для радіоактивних відходів, жителі фінського містечка Еурайокі готові з радістю прийняти у себе атомне сміття з інших держав.
Жителі невеличкого містечка Еурайокі на південному заході Фінляндії не дарма називають себе «найбільш електричною громадою Фінляндії». Тут уже працюють два блоки атомної електростанції, третій саме будується, а проект четвертого вже представлено на розгляд органів влади. Тож, тема атомної енергії не має тут великих противників.
Мер Еурайокі Гаррі Гіітіо прагматично пояснює, чому громада із власної ініціативи виступає за будівництво у цій місцині спеціального сховища для радіоактивних відходів: «Якщо ми матимемо тут сховище, ми зможемо будувати ще більше атомних електростанцій. Все просто. Нам потрібно взяти на себе відповідальність. Якщо ми хочемо мати зиск із атомної енергії, то ми мусимо подбати і про відходи».

Краще атом, ніж Росія
Обсяги споживання електроенергії у Фінляндії дуже високі й зумовлені довгими холодними зимами, високими технічними стандартами, а також енергомісткою фінською паперовою, хімічною та металообробною промисловістю. Аби задовольняти вимоги споживачів та утримувати високий життєвий рівень, необхідно або збільшити кількість атомних електростанцій, або купувати енергію у Росії. Вибір жителів Еурайокі одноголосний. Спорудження сховища означає для них ще й нові робочі місця.

Радіоактивний смітник під землею
Про можливі ризики розміщення сховища атомних відходів у Еурайокі не дискутують. «Я не замислювалась про те, що буде, якщо контейнери розгерметизуються чи ще щось. Я просто довіряю будівельникам, які будуватимуть сховище», - каже місцева жителька. У безпечності проекту запевняє і Кіммо Кампайнен, один з відповідальних геологів. Разом з колегами він постійно досліджує скелясті породи тунелю на глибині 200 метрів, у якому розмістять радіоактивний смітник.

33-річний геолог пояснює: «Скелі тут дуже стабільні. Таких проблем, як землетруси чи великі зсуви, тут теж немає. Місцевий ґрунт не змінювався тут упродовж століть». Щоправда, стовідсотково гарантувати, що місцеві породи протримаються 100 000 років не може ніхто, а саме стільки повинні пролежати у сховищі атомні відходи, перш ніж вони стануть безпечними для довкілля.

Джерело: "Німецька хвиля", http://www.dw-world.de