Веселу Масляну святкували у Чернігові на стародавньому Валу. Фоторепортаж
На стародавньому Валу – колишньому історичному центрі Чернігова – сьогодні, 26 лютого, було весело. Студенти педагогічного університету з викладачами та за підтримки Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» святкували Масляну.
Ще у сиву давнину в народі вважалося, що останній, перед Великим постом тиждень, треба провести весело. Адже, попереду цілих сім тижнів суворої поведінки та усіляких обмежень!
Отож люди веселилися, співали, танцювали, їли вареники та млинці. Бо зиму проводжали – довгу, холодну та злу.
Давні українські обряди та звичаї забуваються. Отож студенти й вирішили розповісти про них, тобто нагадати. Чому власне Масляна отримала таку назву? Бо, на Масляну основною обрядовою стравою були вареники з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною.
А ще це свято з давніх давен називалося Колодкою або Колодієм. Увесь цей тиждень заміжні жінки справляли «колодку». Так, в понеділок зранку вони йшли в корчму «колодкувати». Ось як описує свято Колодки-Колодія Степан Килимник у книзі «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні»:
«На останньому тижні перед Великим постом, сирної, чи сиропустної неділі, в понеділок - сходилися лише жінки до корчми. Непомітно одна з жінок кладе на стіл сповите полінце й тоді всі разом викрикують: «Народилась, Колодка (чи Колодій) – народилась! Бралися всі за руки й жвавими рухами, з веселими викриками-вигуками та співом відповідних пісень, співаних нині на хрестинах, на зразок: «А вже наше дитя народилось, а вже дитя на світ Божий та й з'явилось», – тричі обходять навколо стола. Колодка народилась! Тут же, навколо, «колодки», що лежала посеред стола, розкладали принесені вареники, сир, масло, яєчка, ставили пляшку й веселилися. Кожна з жінок мала з собою маленькі колодочки. Коли приходять в той час до корчми чоловіки – тут же їм чіпляли колодку, а вони мусили ставити викуп – горілку чи мед...»
Та не лише про цікаві обрядодії розповіли студенти. Поряд пеклися смачні й запашні млинці. Молодь змагалася у різноманітних конкурсах. Лунала весела музика. Було цікаво й весело. Запалав вогонь і загорілася стара солом’яна зима. Потім всі взялися за руки й танцювали. А на столах вже чекали млинці. Зігрівалися… гарячим чаєм!
Ще у сиву давнину в народі вважалося, що останній, перед Великим постом тиждень, треба провести весело. Адже, попереду цілих сім тижнів суворої поведінки та усіляких обмежень!
Отож люди веселилися, співали, танцювали, їли вареники та млинці. Бо зиму проводжали – довгу, холодну та злу.
Давні українські обряди та звичаї забуваються. Отож студенти й вирішили розповісти про них, тобто нагадати. Чому власне Масляна отримала таку назву? Бо, на Масляну основною обрядовою стравою були вареники з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною.
А ще це свято з давніх давен називалося Колодкою або Колодієм. Увесь цей тиждень заміжні жінки справляли «колодку». Так, в понеділок зранку вони йшли в корчму «колодкувати». Ось як описує свято Колодки-Колодія Степан Килимник у книзі «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні»:
«На останньому тижні перед Великим постом, сирної, чи сиропустної неділі, в понеділок - сходилися лише жінки до корчми. Непомітно одна з жінок кладе на стіл сповите полінце й тоді всі разом викрикують: «Народилась, Колодка (чи Колодій) – народилась! Бралися всі за руки й жвавими рухами, з веселими викриками-вигуками та співом відповідних пісень, співаних нині на хрестинах, на зразок: «А вже наше дитя народилось, а вже дитя на світ Божий та й з'явилось», – тричі обходять навколо стола. Колодка народилась! Тут же, навколо, «колодки», що лежала посеред стола, розкладали принесені вареники, сир, масло, яєчка, ставили пляшку й веселилися. Кожна з жінок мала з собою маленькі колодочки. Коли приходять в той час до корчми чоловіки – тут же їм чіпляли колодку, а вони мусили ставити викуп – горілку чи мед...»
Та не лише про цікаві обрядодії розповіли студенти. Поряд пеклися смачні й запашні млинці. Молодь змагалася у різноманітних конкурсах. Лунала весела музика. Було цікаво й весело. Запалав вогонь і загорілася стара солом’яна зима. Потім всі взялися за руки й танцювали. А на столах вже чекали млинці. Зігрівалися… гарячим чаєм!
Організатори дійства: Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка та Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”.
Фотографував Сергій Черняков, «Європейська Україна».