Нова адміністрація США має продовжувати курс на підтримку реформ в Україні на її шляху до євроатлантичної спільноти
Нова адміністрація Білого дому має продовжувати курс на підтримку реформ в Україні на її шляху до євроатлантичної спільноти.
Такі рекомендації керівництву США містяться у доповіді впливого американського дослідницького центру "Рада з міжнародних відносин" (Council on Foreign Relations). Документ під назвою "Запобігти кризі в Україні" підготував колишній посол США в Україні, експерт з питань зовнішньої політики наукового інституту Brookings Institution Стівен Пайфер.
У доповіді наголошується на тому, що 2009 рік стане для України "роком викликів". Після російсько-грузинського конфлікту офіційний Київ зіткнувся із "наростаючою агресію" у зовнішній політиці Росії. У ній зазначено, що "Кремль, який вважає Україну сферою своїх особливих інтересів, не приховує розчарування відносно прагнення сусідньої держави інтегруватися до європейських та євроатлантичних структур", а також, що питання геополітичної орієнтації України буде й надалі причиною "гострої конфронтації" між двома державами.
Україна стоїть на порозі чергових президентських і, можливо, дострокових парламентських, виборів, які проходитимуть на фоні економічної рецесії та фінансової кризи. "Усі ці фактори, підсилені політикою Кремля, спрямованою на дестабілізацію, можуть загострити внутрішнє протистояння щодо таких питань, як статус російської мови, геополітична орієнтація, проблеми Криму, Севастополя й Чорноморського флоту".
Автор дослідження попереджає, що це може призвести до розколу між західними та східними регіонами країни, послаблення державної єдності та стати загрозою територіальній цілісності держави. "Кремль переконаний, що нестабільна Україна цілком відповідає його інтересам", - пише Стівен Пайфер.
Натомість, загострення внутрішнього протистояння йде всупереч з американськими інтересами і не сприятиме становленню стабільності в Європі. Усі ці проблеми можуть призвести до того, що політичний курс Києва стане більш зорієнтованим на Москву. Найбільш "небезпечним сценарієм" для України та американських інтересів в регіоні фахівець називає перетворення Криму на зону "замороженого конфлікту". Ймовірність такого розвитку подій експерти оцінюють як "відносно невисоку". Разом з тим, політолог попереджає: у разі реалізації подібного сценарію наслідки будуть надзвичайно серйозними як для цілого регіону, так і для російсько-американських відносин.
У цьому контексті автор доповіді рекомендує новій адміністрації Білого дому продовжувати підтримувати реформи в Україні та її прагнення стати частиною євроатлантичної спільноти. Однак, слід взяти до уваги внутрішнє протистояння щодо цього питання та втручання Російської Федерації. "Вашингтон має бути готовим застерегти Москву від недооцінки наслідків її спроб надто тиснути на Україну", підкреслюється у документі. Стратегія нової адміністрації щодо України повинна складатися із п'яти головних елементів: інтенсифікація діалогу з Києвом на високому рівні; кроки щодо мінімізації внутрішнього протистояння й розколу; заходи, спрямовані на зменшення вразливості України від російського тиску; ролі лідера у зміцненні відносин Україна-НАТО.
Такі рекомендації керівництву США містяться у доповіді впливого американського дослідницького центру "Рада з міжнародних відносин" (Council on Foreign Relations). Документ під назвою "Запобігти кризі в Україні" підготував колишній посол США в Україні, експерт з питань зовнішньої політики наукового інституту Brookings Institution Стівен Пайфер.
У доповіді наголошується на тому, що 2009 рік стане для України "роком викликів". Після російсько-грузинського конфлікту офіційний Київ зіткнувся із "наростаючою агресію" у зовнішній політиці Росії. У ній зазначено, що "Кремль, який вважає Україну сферою своїх особливих інтересів, не приховує розчарування відносно прагнення сусідньої держави інтегруватися до європейських та євроатлантичних структур", а також, що питання геополітичної орієнтації України буде й надалі причиною "гострої конфронтації" між двома державами.
Україна стоїть на порозі чергових президентських і, можливо, дострокових парламентських, виборів, які проходитимуть на фоні економічної рецесії та фінансової кризи. "Усі ці фактори, підсилені політикою Кремля, спрямованою на дестабілізацію, можуть загострити внутрішнє протистояння щодо таких питань, як статус російської мови, геополітична орієнтація, проблеми Криму, Севастополя й Чорноморського флоту".
Автор дослідження попереджає, що це може призвести до розколу між західними та східними регіонами країни, послаблення державної єдності та стати загрозою територіальній цілісності держави. "Кремль переконаний, що нестабільна Україна цілком відповідає його інтересам", - пише Стівен Пайфер.
Натомість, загострення внутрішнього протистояння йде всупереч з американськими інтересами і не сприятиме становленню стабільності в Європі. Усі ці проблеми можуть призвести до того, що політичний курс Києва стане більш зорієнтованим на Москву. Найбільш "небезпечним сценарієм" для України та американських інтересів в регіоні фахівець називає перетворення Криму на зону "замороженого конфлікту". Ймовірність такого розвитку подій експерти оцінюють як "відносно невисоку". Разом з тим, політолог попереджає: у разі реалізації подібного сценарію наслідки будуть надзвичайно серйозними як для цілого регіону, так і для російсько-американських відносин.
У цьому контексті автор доповіді рекомендує новій адміністрації Білого дому продовжувати підтримувати реформи в Україні та її прагнення стати частиною євроатлантичної спільноти. Однак, слід взяти до уваги внутрішнє протистояння щодо цього питання та втручання Російської Федерації. "Вашингтон має бути готовим застерегти Москву від недооцінки наслідків її спроб надто тиснути на Україну", підкреслюється у документі. Стратегія нової адміністрації щодо України повинна складатися із п'яти головних елементів: інтенсифікація діалогу з Києвом на високому рівні; кроки щодо мінімізації внутрішнього протистояння й розколу; заходи, спрямовані на зменшення вразливості України від російського тиску; ролі лідера у зміцненні відносин Україна-НАТО.
За матеріалами "Укрінформ"