Чого тільки не зустрінеш у нашій супердемократичній країні? Наприклад, чи можна собі уявити, що державні вчителі Франції в державній школі займаються антифранцузькою пропагандою? Чи антиросійською — в Росії? Антинімецькою — в Німеччині? Ясна річ, що — ні. А в Україні це, виявляється, можливо. Ба більше, чиновники від освіти навіть це заохочують.
Показовий приклад — лист начальника управління освіти Закарпатської облдержадмінстрації Ю. Герцога до начальників районних та міських відділів освіти від 26.07.2007 за №01–20/2069, в якому той «просить сприяти» створенню в загальноосвітніх закладах так званих русинських недільних шкіл і цю свою позицію просить довести до відома директорам усіх шкіл області.
Отож чому сприяти так наполегливо просить головний освітянин Закарпаття? Це чітко зрозуміло зі слів одного з «русинських» ідеологів Валерія Падяка, який називає головну мету «русинського ошколовання» — «здержовати процеси поукраїнщення народа». Таким чином в Українській державі в українських школах українських дітей виховують в антиукраїнському дусі, доводячи, що вони — не українці, їхня мова — не українська, а історія — не має нічого спільного з Україною. Це тим паче парадоксально, що на основних уроках вони вчать цілком протилежне.
Думка начальника на Закарпатті — справа велика. Тож за кілька років таких «русинських» недільних шкіл наплодилося вже близько 40, в кожній з яких вчаться майже двадцять дітей. Той же В. Падяк доводить, що велика заслуга у цьому іноземних спонсорів, без яких «возроджіня русинського ошколовання» би не відбулося. Недавно стало відомо, що й московський фонд «Русскій мір» теж хоче фінансово підтримувати недільні школи для «здержованя поукраїнщення» українців Закарпаття. Ще б пак!
Якщо керівництво обласного управління освіти слабо розуміється у питаннях етнології, то Міністерство освіти могло би прислати спеціаліста, який би йому прочитав фахову лекцію про етногенез українців Закарпаття в купі з висновком Академії наук, а також нагадало би йому, що зарплату йому поки що дає держава Україна, а не «закордонні спонсори».
В українських школах не сміють проводити антиукраїнську пропаганду — ні на уроках, ні після них.

Джерело: "Україна молода", http://www.umoloda.kiev.ua/number/1360/174/47959/