Чому нам не розповідали про НАТО 20 років тому?
«Можливо, тоді ми могли б уникнути багатьох стереотипів та проблем і значно скоротили б свій шлях вступу до цієї організації» – така думка пролунала під час семінару-тренінгу «Національна безпека України і НАТО», організованого громадською організацією «Сіверський інститут регіональних досліджень» в рамках проекту «Залучення керівників територіальних громад до навчання з євроатлантичної інтеграції шляхом проведення тренінгів» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Пройшов він 4 – 5 березня 2009 року на базі Полтавського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
Відкрив семінар заступник голови Полтавської обласної ради Петро Ворона. Він констатував: «Ми до цього часу знаходимося у зашореному вигляді, у полоні стереотипів стосовно Організації Північноатлантичного договору. Ці ситуацію потрібно терміново змінювати». На думку організаторів навчання, в українському суспільстві, на жаль, звикли говорити не по-суті, як наслідок триває безпредметна дискусія учасники якої мають дуже приблизне уявлення, про що йде мова. Знання компенсуються переконаннями. Звільнитися від такого становища намагалися учасники тренінгу.
Серед побоювань щодо можливого вступу України в НАТО перше місце зайняла теза про серйозне погіршення відносин з Росією, далі – розбалансування внутрішньополітичного життя України, загроза її територіальної цілісності.
Позитиви пов’язувалися з демократичними та економічними реформами, покращенням міжнародного іміджу України, зміцненням інституцій громадянського суспільства.
Низку нестандартних асоціацій викликало з боку слухачів вивчення Плану дій щодо членства України в НАТО. Наприклад, його порівняли з автомобілем, що здатний довезти Україну в Організацію Північноатлантичного договору. Загалом План дій визначався як орієнтир для подальшого розвитку України, цілеспрямований зовнішній контроль та внутрішній самоконтроль процесу досягнення вимог (критеріїв) НАТО, як план дій, спрямованих на вирішення політичних, економічних, військових, правових питань.
Як особливість Полтавського семінару – звернення уваги слухачів не лише на зміст матеріалу, але й на форму його викладу, методику подання інформації, що свідчить про досить високий освітньо-педагогічний рівень аудиторії.
Окремо цікавила учасників семінару в Полтаві і низка злободенних питань. Наприклад, як НАТО вирішує питання подолання корупції, матеріальне забезпечення військових та ін.
«Ніхто не любить слабких. І за нас наші проблеми ніхто вирішувати не буде», а отже від нас залежить, як ми житимемо далі – таким був один з висновків семінару у Полтаві.

Джерело: "Мій вибір - НАТО", http://uanato.info/index.php?pokaz=4180