Микола Андрійович, спершу декілька слів про себе.
Народився я в 1962 році в селі Красилівка Козелецкого району Чернігівської області. Після закінчення Чернігівського державного педагогічного університету почав трудову діяльність на Камвольно-суконному комбінаті (КСК) у відділі охорони праці і техніки безпеки. Все моє свідоме життя пройшло в стінах цього підприємства. На профспілкову роботу прийшов в 2005 році після того, як з посади начальника відділу кадрів був обраний головою профспілкового комітету. У 2008 році очолив Чернігівську обласну організацію профспілки працівників текстильної і легкої промисловості. І вже 26 лютого 2009 року члени Ради обрали мене головою Федерації профспілкових організацій Чернігівської області.

Як вам далося рішення про висунення на таку високу посаду?
Було не просто відразу зважитися, тим більше в такі не прості часи як для країни в цілому, так і для профспілок області зокрема. Багато хто знає про рейдерські атаки 16 листопада минулого року. І Федерація профспілкових організацій нашої області, на жаль, опинилася в зоні особливої уваги. У місті Чернігові було зареєстровано декілька всеукраїнських профспілок, керівники яких вчинили спробу заволодіти профспілковою власністю. До цього часу деякі обласні галузеві комітети профспілок судяться з представниками згаданих “профспілок”.

Ви тільки освоюєтеся на посаді, але вже напевно визначили для себе проблемні напрямки роботи профспілок області?
Профспілки сильні своєю єдністю. Хотілося б бачити єдність і в середині самої Федерації профспілкових організацій області (насамперед Президії). Первинні профспілкові організації – це основа всієї структури профспілок. На жаль, зв'язок між ними в більшості галузей був втрачений. Наприклад, я, як голова профспілкового комітету Камвольно-суконної компанії ”Чексил”, за 4 роки не бачив на своєму підприємстві жодного керівника обласної Федерації. Думаю їх нечасто бачили і в інших трудових колективах. З цієї проблеми варто і почати – піти до людей, зрозуміти чим живе працівник в первинці, розповісти про політику і дії профспілок.
Друга серйозна проблема – незадовільне інформаційне забезпечення діяльності профспілок області. Ми проводимо важливу і не просту роботу з роботодавцями і владою, але люди, з нашої ж провини, нас не бачать і не чують. Вся інформація осідає в апаратах обласних профорганізацій. В результаті, ми отримуємо стереотипне уявлення про діяльність профспілки: “новорічні ранки”, подарунки, путівки, а реальні результати нашої роботи привласнюють інші. Люди і не замислюються, що без профспілки не мали б багатьох благ, а умови праці і зарплата були б іншими. Я вважаю, що назріла необхідність введення в штат ФПО фахівця, який би професійно займався інформаційною роботою «на всіх фронтах»: від електронних ЗМІ до первинних профспілкових організацій.

Ваше відношення, як молодого керівника, до питання омолодження профспілкових кадрів? Що ви вкладаєте в це поняття?
До цього питання треба підійти рішуче, але не «рубати з плеча». Ми не повинні ставити собі за мету звільнення усіх фахівців пенсійного віку. Серед них багато професіоналів з великої букви, які ще принесуть користь профспілкам. Але слід також визнати, що багато хто з цих поважаних людей вже не хоче і не може працювати по-новому. Залучаючи молодь на профспілкову роботу, ми станемо ближчі до проблем молодого покоління, завоюємо довіру і позбавимося від ряду негативних стереотипів про сучасні профспілки. З цього виходить, що одним з головних завдань ФПО повинна стати підготовка резерву профспілкових кадрів. Треба провести аналіз проблеми, підібрати людей, навчити, поділитися досвідом і нарешті дати шанс молодим профспілковим лідерам.

Яке місце в цьому процесі займає профспілкове навчання?
Ключове. Не можна бути компетентним профспілковим лідером, володіючи меншим багажем знань ніж твій опонент – роботодавець. Мій принцип такий: «Спочатку отримав знання – потім керуй». Я сам пройшов навчання за 40-годинною програмою для голів профспілкових комітетів в нашому Навчально-методичному центрі профспілок. І зараз я не соромлюся ходити на семінари і вчитися новому. Світ дуже швидко змінюється, а я просто людина і не можу встежити за всіма потоками інформації. Навчання дає можливість отримати концентровані, актуальні, необхідні в роботі знання. Профспілкове навчання повинне призводити до дії – ось головний критерій його ефективності. Все що робиться в цій сфері повинно працювати на одну мету – виховання компетентних профспілкових лідерів.

Ви зовсім нещодавно, як кажуть, «вишли з первинки». Які там проблеми? Як була побудована співпраця з власником?
Я виріс на унікальному підприємстві, яке не має собі рівних в Україні, але виявилося кинутими сам на сам зі своїми проблемами. Ми пережили дуже непрості часи соціальної нестабільності, пошуку ринків збуту, але зуміли зберегти колектив. Я був обраний на посаду голови профкому після роботи у відділі кадрів, тому налагодити діалог з керівництвом і трудовим колективом мені було значно легше. Звичайно, були і складні питання, але всі вони вирішувалися в процесі переговорів, як і повинно бути. Ми організували серйозну колдоговірну роботу на підприємстві, прагнучи залучити максимальне число членів профспілки до обговорення колективного договору. Саме через колдоговір ми добивалися регулярного підвищення заробітної плати, поліпшення умов праці, надання додаткових соціальних гарантій.

Які Ваші найближчі плани? На чому зосередите увагу?
Потрібно вникнути в стан справ у ФПО і обласних галузевих комітетах профспілок, зрозуміти їх проблеми і специфіку. Федерація профспілкових організацій області – це єдиний організм, кулак якщо хочете, і діяти ми повинні злагоджено. Тому велику увагу приділю об'єднанню колективу. По-друге, необхідно активізувати співпрацю з обласною державною адміністрацією, Обласною радою, міськими і районними органами державної влади і місцевого самоврядування. Ми плануємо провести зустрічі з головою облдержадміністрації, мером Чернігова, керівництвом правоохоронних органів, прокуратури та ін. Я хочу налагодити роботу районних, міських громадських рад з координації діяльності профорганізацій, а також посилити інформаційну роботу і спробувати дійти до кожного члена профспілки. Шукатимемо молодих, грамотних людей і залучатимемо їх на профспілкову роботу. Будемо і самі вчитися працювати по-новому.

Бесіду вів Віталій Копиш – провідний спеціаліст навчального відділу підприємства “Навчально-методичний центр” Федерації профспілкових організацій Чернігівської області