10 років тому Чехія вступила до НАТО. Розпочалась нова ера в історії країни.
Вступ до Північноатлантичного союзу допоміг Чехії стати й членом Європейського Союзу, модернізувати армію, політичні й правові інституції. Та передусім для пересічного чеха вступ до НАТО означає захист національних інтересів, безпечне і повноцінне життя. Серед тих, хто безпосередньо й активно займався проблемою вступу Чехії до НАТО, був Ïржі Пеге – радник із політичних питань першого чеського президента Вацлава Гавела. Ïржі Пеге погодився дати інтерв’ю Радіо Свобода.
– 10 років тому менше від третини чехів підтримували вступ країни до НАТО, сьогодні це число дорівнює 76 відсоткам. Чому протягом десятиліття кількість прихильників НАТО в Чехії мало не потроїлась?
– Гадаю, що вступ Чеської Республіки до НАТО був корисним із кількох причин. По-перше, він допоміг чехам знайти безпечний причал, який виправдав себе протягом років. Більшість чехів бачить, що цей альянс відрізняється від минулих, як, наприклад, від Варшавського пакту чи двосторонніх договорів, які для чехів закінчились скоріше катастрофою. Тобто це успіх НАТО, якщо йдеться про захист чеських національних інтересів. По-друге, це модернізація армії, яка під керівництвом НАТО змінилась. Створено професійну армію, яка хоч і мала, та за якістю відповідає стандартам західних армій. І, врешті, те, що багато чехів сприйняли вступ до НАТО як модернізацію політичних і правових інституцій, котрі у свою чергу допомогли Чехії вступити до Європейського Союзу.
– В Україні сьогодні становище подібне до того, яке було в Чехії 10 років тому: лише близько третини населення підтримує вступ до НАТО. Що могло б переконати українських громадян найбільше?
– Думаю, що і для України вступ до НАТО мав би кілька дуже позитивних ефектів. Одним із них є модернізація політичних інституцій. Це означає, що країна-член НАТО мусить співпрацювати з іншими західними демократіями, а це має дуже позитивний вплив на політичну культуру в країні, на те, щоб ця країна працювала по можливості прозоро, демократично. Це загальний здобуток. Є тут і реальність, на яку, можливо, люди на початку не звертають увагу. Це те, що НАТО є справді оборонним пактом і в жодному разі не альянсом, який активно втручається до внутрішніх справ інших країн. Завданням цього альянсу є обороняти своїх членів, допомагати у разі небезпеки. Це важко виміряти перед тим, як якась країна вступає до НАТО. Але вже після вступу до Північноатлантичного союзу цей ефект матеріалізується і виявляється у щоденному житті.
– Чи існує якась статистика, чи, може, конкретні факти, які відображають позитивні зрушення в житті громадян після вступу країни до НАТО? Тобто що дав вступ до НАТО пересічному чехові?
– Гадаю, що до життя пересічного чеха вступ до НАТО входить більш опосередковано. Тобто люди живуть у країні, яка поступово пристосовується до західних стандартів і у політичному функціонуванні держави, і в проблемах безпеки. Йдеться також про цілісну зміну атмосфери, яка непрямо впливає на конкретне життя кожного громадянина. Гадаю, це більше сприяє атмосфері, коли люди, і не тільки у великих містах, відчувають, що живуть у країні, яка стала частиною трохи іншого цивілізаційного поля.

Оксана Пеленська
Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1509097.html