Гавел виступив за розширення НАТО за рахунок України і Білорусі
Однією з головних тем міжнародної конференції, присвяченої 10-річчю вступу Чехії до НАТО, яка нині проходить у Празі, є історична перспектива Північноатлантичного альянсу, а значить, і його можливе розширення на схід, пише Ольга Калініна для Radio Praha.
Ось що в інтерв’ю для чеського радіо заявив політик, який привів країну в НАТО, екс-президент республіки Вацлав Гавел: "Я переконаний у тому, що склад альянсу повинен ґрунтуватися на загальних цінностях. Але це і географічне питання. На мій погляд, кордони альянсу повинні збігатися з кордонами України і Білорусі з Росією. Це не говорить про те, що ми є чимось елітарним, закритим для інших. Навпаки, для підтримки добрих партнерських відносин потрібна визначеність. Розмиті кордони завжди вели до конфліктів і навіть воєн".
Яким же хоче бачити Вацлав Гавел альянс через 10 років? "Складно сказати, що буде через 10 років, але я б хотів, аби диктатура у Білорусі і хаос в Україні пішли у минуле. Аби ці країни вступили до НАТО, і аби у Північноатлантичного альянсу були хороші стосунки зі всіма частинами світу. Я також за створення нового блоку безпеки де-небудь на Кавказі, щоб Вірменія, Грузія і Азербайджан підтримували незалежність один одного. Було б прекрасно, аби НАТО ніколи не вдавалося до сили. Але це малоймовірно".
Що думає щодо цього політолог Йіржі Пехе? "Екс-президент Вацлав Гавел висловив своє побажання, а не те, що НАТО може здійснити насправді. Прийняття держави до альянсу пов’язане з виконанням жорстких критеріїв. До них відносяться: демократична система, реформа армії. Якщо за 10 років Україна і Білорусь зуміють пройти процесом політичної трансформації, побажання пана Гавела могло б збутися. Проте з урахуванням реальної ситуації у цих країнах, навряд чи таке можливо".
Згідно з опитуванням, проведеним Центром вивчення громадської думки, більшість чехів проти вступу до НАТО України і Грузії. Про те, чому в опитування не включили Білорусь, нам відповів автор дослідження Ян Червенка: "про Україну та Грузію говориться як про гарячих кандидатів. Білорусь у зв’язку з цим згадується набагато рідше".
Як ви оцінюєте отримані результати? За прийняття України 34%, проти 39%. За Грузію 28%, проти 43% чехів?
"Причиною таких результатів є побоювання, яким чином на розширення реагуватиме Росія. У випадку з Грузією, чехи побоюються, що через територіальні суперечки з Росією альянс буде втягнутий в конфлікт, над яким ми втратимо контроль. Дане запитання не було предметом дослідження. Це моє особисте припущення".
З думкою Яна Червенки згоден і політолог Йіржі Пехе: "НАТО засноване на принципі: "один за всіх, і всі за одного". Це означає, що в разі нападу на одного, на допомогу повинні прийти усі інші. Україна і Грузія сприймаються більшістю чехів як нестабільні політичні режими".
Ось що в інтерв’ю для чеського радіо заявив політик, який привів країну в НАТО, екс-президент республіки Вацлав Гавел: "Я переконаний у тому, що склад альянсу повинен ґрунтуватися на загальних цінностях. Але це і географічне питання. На мій погляд, кордони альянсу повинні збігатися з кордонами України і Білорусі з Росією. Це не говорить про те, що ми є чимось елітарним, закритим для інших. Навпаки, для підтримки добрих партнерських відносин потрібна визначеність. Розмиті кордони завжди вели до конфліктів і навіть воєн".
Яким же хоче бачити Вацлав Гавел альянс через 10 років? "Складно сказати, що буде через 10 років, але я б хотів, аби диктатура у Білорусі і хаос в Україні пішли у минуле. Аби ці країни вступили до НАТО, і аби у Північноатлантичного альянсу були хороші стосунки зі всіма частинами світу. Я також за створення нового блоку безпеки де-небудь на Кавказі, щоб Вірменія, Грузія і Азербайджан підтримували незалежність один одного. Було б прекрасно, аби НАТО ніколи не вдавалося до сили. Але це малоймовірно".
Що думає щодо цього політолог Йіржі Пехе? "Екс-президент Вацлав Гавел висловив своє побажання, а не те, що НАТО може здійснити насправді. Прийняття держави до альянсу пов’язане з виконанням жорстких критеріїв. До них відносяться: демократична система, реформа армії. Якщо за 10 років Україна і Білорусь зуміють пройти процесом політичної трансформації, побажання пана Гавела могло б збутися. Проте з урахуванням реальної ситуації у цих країнах, навряд чи таке можливо".
Згідно з опитуванням, проведеним Центром вивчення громадської думки, більшість чехів проти вступу до НАТО України і Грузії. Про те, чому в опитування не включили Білорусь, нам відповів автор дослідження Ян Червенка: "про Україну та Грузію говориться як про гарячих кандидатів. Білорусь у зв’язку з цим згадується набагато рідше".
Як ви оцінюєте отримані результати? За прийняття України 34%, проти 39%. За Грузію 28%, проти 43% чехів?
"Причиною таких результатів є побоювання, яким чином на розширення реагуватиме Росія. У випадку з Грузією, чехи побоюються, що через територіальні суперечки з Росією альянс буде втягнутий в конфлікт, над яким ми втратимо контроль. Дане запитання не було предметом дослідження. Це моє особисте припущення".
З думкою Яна Червенки згоден і політолог Йіржі Пехе: "НАТО засноване на принципі: "один за всіх, і всі за одного". Це означає, що в разі нападу на одного, на допомогу повинні прийти усі інші. Україна і Грузія сприймаються більшістю чехів як нестабільні політичні режими".