Непридатну для споживання воду п’ють 65% українців.
Такі дані оприлюднили представники Санітарно-епідемічної служби України напередодні Міжнародного дня води, що відзначається 22 березня. Причому водні проблеми торкаються і промислових регіонів, і віддалених сіл, і столиці.
Біля київських бюветів артезіанських вод зранку та увечері черги людей із пет-пляшками. Все тому, що жителі столиці не вірять у чистоту водопровідної води. Чайника під кран на кухні підставляють одиниці.
«Набираю воду в бюветі, бо тут вона не відгонить хлоркою. Та й на смак краща! І там завжди висить документ, що вода перевірена й відповідає нормам», – говорить житель Шевченківського району Києва Олексій.
А киянка на ім’я Любов для пиття та приготування їжі користується водою з крана, але останнім часом думає про альтернативи. «П’ю з крана, але за здоров’я хвилююся. Останнім часом пробую перейти на джерельну воду, готова навіть її купувати», – каже вона.
«А ми з сином п’ємо лише у пляшках. Водопровідна вода нікуди не годиться, навіть митися!» – обурюється жителька столиці Ірина.

Застаріло все: від водогонів до норм якості
Причини низької якості водопровідної води у Києві – старі водогони, що потребують реконструкції, забруднення Дніпра та Десни, з якої набирає воду столиця, та застарілі методи її очищення, вважає завідувач відділу екології Київської міської санепідстанції Сергій Тимошенко. Але найбільша, на його думку, проблема – те, що нинішні норми не дозволяють контролювати якість питної води на міжнародному рівні.
«Зараз в Україні діють радянські стандарти якості води, 1982 року. Українські стандарти – ще у стадії розробки. У результаті, немає методів дослідження на всі показники якості води, і ми не можемо належним чином контролювати її якість», – наголошує працівник санепідслужби.

Київ рятують бювети. Інші міста – побутові фільтри?
Сергій Тимошенко зазначає, що найгірша якість води у кранах саме навесні: у цей час тануть сніги, які змивають до річок шкідливі речовини з міст, полів та сміттєзвалищ. У цьому плані найкращою альтернативою для столиці є понад 200 бюветів, на які подається вода з артезіанських свердловин. Іноді в бюветах відзначають підвищений рівень бактерій та вміст заліза, але загалом у цій воді набагато менше небезпечних забрудників, ніж у водогоні.
Із цим погоджується директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем, академік Анатолій Яцик.
«Оптимальний варіант – бювети! Всі, хто не ледачий, давно набирають воду в них. Вода, набрана з глибини, більшої за 100 метрів, містить набагато менше шкідливих сполук», – зазначає академік.
Проте останнім часом українці середнього достатку відмовляються від бюветів і купують воду у пляшках. Але, за словами Анатолія Яцика, левова частка такої води виготовляється з доочищеної водопровідної. Більше того, якість води з крана та з пляшки перевіряють за одними й тими ж, іще радянськими нормами!
Ситуація з питною водою у Дніпропетровську, Запоріжжі та на Донбасі ще гірша. Адже там додають проблем стічні води столиці, що йдуть у Дніпро, вода з шахт, а також стоки підприємств.
Вихід академік Анатолій Яцик бачить не стільки у запровадженні дорожчих засов очищення води, скільки в оздоровленні екології країни. Адже 75 % питної води в Україні надходить із річок, які у першу чергу потерпають від забруднення довкілля.
Але поки екологічні проблеми в Україні не вирішені, варто використовувати якісні побутові фільтри, радить старший науковий співробітник Інституту токсикології НАН України Володимир Шумейко.
«Альтернатива – це побутові фільтри. На жаль, у нашого народу ще дуже низька культура водоспоживання. Наприклад, я маю вдома фільтр і регулярно його замінюю. Але чи всі готові це робити?», – зазначає науковець.
Володимир Шумейко переконаний, що понад 80% хвороб українців викликані забрудненням питної води, тому краще купити фільтр, ніж витрачати кошти на лікування.

Євген Солонина
Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1512677.html