УНП хоче перейменувати одну з вулиць Чернігова на честь Мазепи та встановити йому пам’ятник.
Таку ініціативу озвучив на прес-конференції в Чернігівській „Просвіті”, присвяченій 370-й річниці з дня народження гетьмана Івана Мазепи, голова Чернігівської обласної організації Української народної партії, депутат міської ради Володимир Ступак. Відповідні звернення від чернігівської УНП були направлені на адресу голови облдержадміністрації Володимира Хоменка та міського голови Олександра Соколова. Володимир Ступак також зазначив що Іван Степанович Мазепа зробив значний внесок в розвиток культури та духовності не тільки Чернігівського краю, а й всієї України. За його кошти тільки на Чернігівщині було збудовано понад 20 архітектурних споруд – храмів, церков та навчальних закладів. До кінця своїх днів Мазепа залишався щирим патріотом України, тому, за словами політика, буде справедливо якщо нащадки увіковічнять пам’ять славетного гетьмана. Відомий дослідник Мазепи Сергій Павленко на зустрічі з журналістами зазначив, що за час гетьманування Івана Мазепи, котрий всі свої зусилля та матеріальні статки направляв на звеличення української духовності, було споруджено близько 220 храмів. Разом з тим дослідник вказав що добу Мазепи не можна обійти й без трагічних сторінок – таких як загибель Батурина. Близько 8 тисяч козаків та їх родин було вирізано за один день, як помста гетьману за перехід на бік шведського короля. Взагалі, за словами науковця, Петро І завжди користувався практикою „випаленої землі” й на шляху шведської армії знищував своє власне населення. В зв’язку з тим під загрозою голоду Карл XІІ скористався порадою своїх генералів й повернув в „країну козаків”, які не дадуть себе знищити. Сергій Павленко розповів про зміст невідомих документів, з архівів Російської Федерації, які свідчать що Мазепа „учинил измену не для себя, а для Украины”. Саме так у своїх листах писав князь Олександр Меншиков царю Петру І з припискою „за сие его нужно оболгать”. Кампанія оббріхування Мазепи тривала понад 280 років. Наслідки її ми відчуваємо й сьогодні. Так, наприклад, дуже багато людей, відвідуючи церкви, збудовані за гроші Мазепи, до сих пір не знають про це, а в „мазепинських” храмах гетьмана проклинали за вказівкою царя. Хоча, за словами Сергія Павленка, поняття християнської православної віри та світогляд Петра І є несумісними, оскільки більшого атеїста ніж цей цар історія Росії ще не знала. Про що свідчить його жорстокість, яка межувала зі звірством, нівелювання всіх православних канонів, та християнських святинь. Порівняти цього царя можна тільки зі Сталіним.

Представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко акцентував увагу присутніх на тому, що саме завдяки виступу Мазепи Гетьманщина проіснувала ще 100 років і не була перетворена на Київську губернію, як планував Петро І. В такому разі не було б закладено тих підмурків державності, які проявилися в 1917 році у вигляді Української Народної Республіки та в 1991 році, коли Україна здобула омріяну незалежність.

Після прес-конференції в літературно-меморіальному музею-заповіднику імені М. Коцюбинського відбувся урочистий вечір з нагоди вшанування пам’яті видатного українського гетьмана. Відкрив вечір єпископ Чернігівський та Ніжинський УПЦ КП Іларіон. Перед присутніми, яких до речі зібралася повна зала, виступили заступник голови Чернігівської ОДА Олександр Шанойло, організатор заходу, голова ЧОО УНП Володимир Ступак, дослідник Сергій Павленко, головний зберігач Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Ольга Травкіна, чернігівська поетеса Надія Галковська, артисти Чернігівського обласного філармонійного центру.

Ігор Левенок, фото Сергія Чернякова.