Як у Чернігові викрали банкомат
На початку січня цього року всі місцеві та центральні ЗМІ облетіла інформація про викрадення не аби чого - а цілого банкомату. Таке в новітній кримінальній історії трапилась вперше. А ще й гроші цілі - ну і комедія! Ов-ва!
Злодії працювали зухвало - відстежили заздалегідь коли охорона робить обхід, вибрали найкращий нічний час, коли спати хочеться найбільше і увага вартових притуплена, взяли з собою міцні санчата, та й гайда по банкомат... Дійсно, окрім зими, інша пора року для здійснення подібного плану просто не підходить. Ну не будеш же 450 кілограмів ( а саме стільки важить середньостатистичний банкомат) на собі тягти... Тепер, коди злодіїв затримали, є нагода поринути у певні деталі цієї ( і не тільки цієї) оборудки.
І так... Жили собі в місті Чернігові в районі поблизу Нафтобази двоє хлопців, яким ледь виповнилося 20 років. Сім'ї, де вони виросли, були звичайні, батьки роботящі, в підлітковій біографії обох друзів нічого кримінального. Ну звичайні тобі хлопці, які мешкали багато років на одній вулиці... Сашко і Роман (так назвемо наших фігурантів) закінчили одну школу і в подальшій біографії також мали багато спільного. Обидва, здобувши середню освіту, далі вчитися не стали, працювати теж особливо не хотілося. Так і жили хлопці, здебільшого „на шиї у батьків"...
Але хотілося не просто жити, а жити красиво... Тому і Роман і Олександр знов таки ніби по одному сценарію в 2008 році вдалися до поповнення власного бюджету дармовими грошами. Один з хлопців вподобав собі красти скутери з гаражів і не тільки, а інший того ж таки року здобув свій власний умовний термінза подібні злодіяння.
Мабуть, увірувавши після суду у безкарну гуманність Феміди, хлопці вирішили уже вдвох взятись до кримінальних оборудок. Гарно погулявши однієї осінньої днини, вони вирішили ще й на додачу проїхатись на авто. Не маючи власного транспорту, Роман з Сашком поцупили першу ліпшу машину, яку вдалося відімкнути. Не покидала злочинний тандем і думка, що вкрадений автомобіль можна буде згодом розібрати на запчастини і вдало продати.
Потім був ще один вазівський автомобіль, який поцупити допоміг ще один сусід по вулиці. І пішло і поїхало... В шалених умах народилася думка викрасти не аби що, а цілий банкомат, розташований неподалік від дому. Хлопці відстежили, коли інкасаторська машина привезла до нього гроші і наступну ніч обрали, як-то кажуть, часом „Ч". Десь о п'ятій годині ранку, побачивши, що охоронець будівлі закінчив черговий обхід, кримінальна парочка розбила скляну частину вхідних дверей і потрапила в приміщення, де нічим не прикріплений стояв банкомат із свіжо завезеною готівкою. Дотягли Роман із Сашком цю махину до сходів спустили його, а потім, зібравши всі сили до купи, погрузили його на санчата. Але й тягти таку ношу було не легко. Скориставшись ближнім ровом, як природною схованкою, злодії почали трощити банкомат, щоб дістати сейф. Це їм через певний час вдалося, але, ніхто, мабуть, не розраховував на те, що левова частка ваги банкомату - це вага самого сейфу. І так тепер тягти довелося кілограмів 300, а сили викрадачів танули як сніг. До того ж почало світати... Нічого не залишалося, як тікати ні з чим, інакше після сходу сонця злочинців обов'язково хто-небудь помітив би.
За годину оперативники знайдуть сейф, прикиданий снігом, і стане зрозумілим, що хтось таки не полишав надію згодом його отримати.
Пройде десь місяців зо два, коли в місті знов буде скоєно цікавий, по-своєму, злочин. Із приміщення кафе вночі на 8 березня викрадуть два ящики горілки та різні наїдки.
Тут-то і спрацювали оперативні пастки, заздалегідь розставлені чернігівськими правоохоронцями. Обидва фігуранти були затримані. Вони і не стали заперечувати, що цілий ряд злочинів минулого та поточного років - це їх рук справа... Тепер і Роман і Олександр „відпочивають" від „трудів праведних" в слідчому ізоляторі. Чи виявить Феміда і на цей раз гуманність до молодих людей - покаже час...
Злодії працювали зухвало - відстежили заздалегідь коли охорона робить обхід, вибрали найкращий нічний час, коли спати хочеться найбільше і увага вартових притуплена, взяли з собою міцні санчата, та й гайда по банкомат... Дійсно, окрім зими, інша пора року для здійснення подібного плану просто не підходить. Ну не будеш же 450 кілограмів ( а саме стільки важить середньостатистичний банкомат) на собі тягти... Тепер, коди злодіїв затримали, є нагода поринути у певні деталі цієї ( і не тільки цієї) оборудки.
І так... Жили собі в місті Чернігові в районі поблизу Нафтобази двоє хлопців, яким ледь виповнилося 20 років. Сім'ї, де вони виросли, були звичайні, батьки роботящі, в підлітковій біографії обох друзів нічого кримінального. Ну звичайні тобі хлопці, які мешкали багато років на одній вулиці... Сашко і Роман (так назвемо наших фігурантів) закінчили одну школу і в подальшій біографії також мали багато спільного. Обидва, здобувши середню освіту, далі вчитися не стали, працювати теж особливо не хотілося. Так і жили хлопці, здебільшого „на шиї у батьків"...
Але хотілося не просто жити, а жити красиво... Тому і Роман і Олександр знов таки ніби по одному сценарію в 2008 році вдалися до поповнення власного бюджету дармовими грошами. Один з хлопців вподобав собі красти скутери з гаражів і не тільки, а інший того ж таки року здобув свій власний умовний термінза подібні злодіяння.
Мабуть, увірувавши після суду у безкарну гуманність Феміди, хлопці вирішили уже вдвох взятись до кримінальних оборудок. Гарно погулявши однієї осінньої днини, вони вирішили ще й на додачу проїхатись на авто. Не маючи власного транспорту, Роман з Сашком поцупили першу ліпшу машину, яку вдалося відімкнути. Не покидала злочинний тандем і думка, що вкрадений автомобіль можна буде згодом розібрати на запчастини і вдало продати.
Потім був ще один вазівський автомобіль, який поцупити допоміг ще один сусід по вулиці. І пішло і поїхало... В шалених умах народилася думка викрасти не аби що, а цілий банкомат, розташований неподалік від дому. Хлопці відстежили, коли інкасаторська машина привезла до нього гроші і наступну ніч обрали, як-то кажуть, часом „Ч". Десь о п'ятій годині ранку, побачивши, що охоронець будівлі закінчив черговий обхід, кримінальна парочка розбила скляну частину вхідних дверей і потрапила в приміщення, де нічим не прикріплений стояв банкомат із свіжо завезеною готівкою. Дотягли Роман із Сашком цю махину до сходів спустили його, а потім, зібравши всі сили до купи, погрузили його на санчата. Але й тягти таку ношу було не легко. Скориставшись ближнім ровом, як природною схованкою, злодії почали трощити банкомат, щоб дістати сейф. Це їм через певний час вдалося, але, ніхто, мабуть, не розраховував на те, що левова частка ваги банкомату - це вага самого сейфу. І так тепер тягти довелося кілограмів 300, а сили викрадачів танули як сніг. До того ж почало світати... Нічого не залишалося, як тікати ні з чим, інакше після сходу сонця злочинців обов'язково хто-небудь помітив би.
За годину оперативники знайдуть сейф, прикиданий снігом, і стане зрозумілим, що хтось таки не полишав надію згодом його отримати.
Пройде десь місяців зо два, коли в місті знов буде скоєно цікавий, по-своєму, злочин. Із приміщення кафе вночі на 8 березня викрадуть два ящики горілки та різні наїдки.
Тут-то і спрацювали оперативні пастки, заздалегідь розставлені чернігівськими правоохоронцями. Обидва фігуранти були затримані. Вони і не стали заперечувати, що цілий ряд злочинів минулого та поточного років - це їх рук справа... Тепер і Роман і Олександр „відпочивають" від „трудів праведних" в слідчому ізоляторі. Чи виявить Феміда і на цей раз гуманність до молодих людей - покаже час...
Марина Кордик, прес-секретар Чернігівського МВ, http://kop.gov.ua