В ЮНЕСКО розглядають можливість внесення до списку надбання світової культурної спадщини Кирилівської церкви ХІІ ст.
Крім унікальної архітектури, особливо цінні ще й фрески всередині святині. Поки експерти лише оглянули споруду, однак офіційної відповіді не дали. Тим часом деякі фахівці заявляють: Кирилівська церква може і не увійти до переліку всесвітньої спадщини. Кирилівська церква - одна з найцінніших пам’яток архітектури. Вона майже повністю зберегла архітектуру 12 століття. Лише через 5 століть її трохи добудували. Відтоді церква вдяглася у шати українського барокко. Однак поважний вік постійно нагадує про себе. Час від часу стіни святині вкриваються дрібними тріщинами.
Ірина Марголіна, заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська»: Здебільшого ці тріщини на північному фасаді, на північній стіні тому, що саме з півночі біля Кирилівської церкви знаходиться схил, і тому пам’ятка більше руйнується.
Кирилівська церква приховує під собою підземні порожнини і печери, які, до речі, значно ширші, ніж лаврські. Аби укріпити церкву одну виявлену порожнину забутували. Експерти кажуть, що необхідно дослідити усю підземну частину споруди. Втім, припускають, що до появи тріщин призводять і вібрації від дороги.
Ольга Королева, завідувач відділу «Кирилівська церква» Національного заповідника «Софія Київська»: Памятник стоит на горе, движение современное очень интенсивное. Ну вот последнее заключение января уже этого года требует обследование влияния вот этой транспортной системы, которая нас окружает.
Тріщини на стінах можуть зашкодити і унікальним давньоруським фрескам. 800 квадратних метрів їх збереглися з 12 століття. Аби не зіпсувати розписи тут навіть заборонено палити свічки під час богослужінь. Окрім того, кажуть в Головному Управлінні охорони культурної спадщини, доводиться боротися з підвищеною вологістю в храмі. Адже у давнину не робили горизонтальної гідроізоляції.
Руслан Кухаренко, начальник ГУ охорони культурної спадщини: Будь-які стіни, які не мають горизонтальної гідроізоляції... капілярна волога піднімається на рівень до 9-и метрів за просто звичайними законами фізики капілярів. Потім вона випаровується, пари вже немає і потім сіль аккумулюється в самій стіні. Аби зменшити вологість торік довкола пам’ятника вже зробили гідроізоляцію і осушили саму споруду. Крім того, тепер у церкві не дозволено перебування одночасно більше 150 осіб, адже тоді критично зростає вологість повітря.
Загалом, кажуть історики стан пам’ятки - досить задовільний і вона може претендувати на внесення до списку світової культурної спадщини. Однак цьому можуть завадити інші, опосередковані чинники. Експерти ЮНЕСКО, які відвідали Україну, висловили занепокоєння ставленням українського уряду до інших пам’яток.
Ірина Марголіна, заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська»: Вона дійсно варта, щоби її взяти у список ЮНЕСКО про те, якщо наш уряд, було сказано так, так відноситься до тих пам’яток, до охоронної зони тих пам’яток, які вже взято у список ЮНЕСКО, то не може бути і мови, щоби туди включати нові пам’ятки, навіть такі пам’ятки, як Андріївська та Кирилівська церква.
Поки фахівці ЮНЕСКО не винесли свого вердикту. Тим часом Кирилівська церква готується до свого невеликого ювілею. У травні виповниться 80 років як давньоруську святиню оголошено заповідником.
