Представники громадських організацій, які займаються профілактикою СНІДу заявляють, що в умовах кризи українська влада звертає ще менше уваги подоланню епідемії недуги.
Інфекція, за словами експертів, стрімко поширюється в Україні і вже вийшла за межі так званих груп ризику.
Зупинити це, на їх думку, можна лише якщо держава витратить майже 6 мільярдів гривень впродовж кількох наступних років. Втім поки громадськість має серйозні сумніви, що такі гроші знайдуть у бюджеті.
“Україні потрібно буквально 10-15 років, щоби вже ніколи нічого не можна було змінити. Взагалі ніколи,” - Дмитро Шерембеєв із Всеукраїнської мережі людей, що живуть зі СНІДом, стверджує, що зараз українська влада повинна докласти якомога більше зусиль, аби страшні прогнози не збулися. Фахівці кажуть, що кожного дня від СНІДу в Україні вмирає 8 людей, а ще півсотні підхоплює ВІЛ-інфекцію. У 2014-му ця хвороба може стати причиною майже половини усіх смертей.
Пан Шерембеєв вважає, що у влади є всі можливості попередити це і зупинити епідемію, а економічною кризою чиновники лише прикривають своє небажання щось робити:
“В цьому випадку в Україні не існує дефіциту засобів. Існує дефіцит бажання, дефіцит розуміння і дефіцит взагалі усвідомлення того, що ж станеться з Україною.”
Представники громадських організацій, які займаються проблемою СНІДу, зібрали в Києві національний форум з подолання епідемії в умовах кризи. Перші особи держави, яких також туди запрошували, не прийшли.
Представники мережі людей, що живуть з тією недугою, обурюються, що, за їх словами, така серйозна проблема лишається без належної уваги з боку влади.
Керівник Міжнародного Альянсу з ВІЛ-СНІДу в Україні Андрій Клєпіков каже, що наприкінці березня Глобальний Фонд з боротьби із хворобою закінчив фінансувати свою програму в Україні, тож тепер держава додатково мусить взяти під свою опіку 6 тисяч хворих людей, про яких досі піклувалися міжнародні донори.
Поки що їх забезпечують препаратами, які лишилися з минулого року, але зараз дуже важливо, аби ці люди і в майбутньому отримували безперервне лікування, каже пан Клєпіков.
Борці проти СНІДу вважають, що загалом українська влада до 2013 року мусить витратити майже 6 мільярдів гривень, аби здолати епідемію. Але поки що Андрій Клєпіков налаштований не надто оптимістично:
“Шість мільярдів – це те, що було потрібно за оцінками на виконання національної програми. Дали три з половиною, тобто в два рази менше. Ці три з половиною через інфляцію гривні ще зменшилися. А якщо ми подивимося, скільки ж профінансовано – сьогодні нуль. Але це дуже небезпечно. На профілактику – нуль, на інші супровідні програми – нуль. Що це означає? Що ми повертаємося фактично до структури витрат фактично чотири-п’ятирічної давнини.”
Окремі представники уряду визнають, що з фінансуванням не усе гаразд і його бракує. Але, за словами директора соціальної служби при міністерстві сім’ї, молоді та спорту Наталії Лук’янової, вони всіляко намагаються залучити гроші від представників бізнесу і міжнародних донорських організацій:
«Так, коштів немає, вони дуже-дуже маленькі. Але ми працюємо. Ми відповідаємо – хто відповідає перед міжнародними структурами за програми профілактики, за індикатори покращення ситуації? Це держава.»
Наприкінці минулого року лунали загрозливі заяви, що, мовляв, міжнародні організації, які опікуються питанням СНІДу, можуть припинити підтримувати Україну через загальну кризу, а також зловживання із отриманими грошима. Андрій Клєпіков із Альянсу ВІЛ-СНІДу каже, що поки Глобальний Фонд погодився і далі допомагати Україні.
Він очікує, що на наступні три роки держава отримає 100 мільйонів доларів від тієї організації. Але, представники громадських організацій стверджують, що день, коли фінансування боротьби зі СНІДом може стати виключно внутрішньою проблемою України, наближається дедалі більше.
Орім цього представники неурядових організацій кажуть, що стримати епідемію заважає раптове подорожчання презервативів в Україні. Нещодавно їх ціни зросли у два-три рази. Тому громадськість просить владу якомога швидше вирішити проблему, щонайменше знизивши податковий тиск на цю продукцію. Активісти вважають, що презерватив – це найдієвіший засіб протидії поширенню інфекції, тож населення, особливо збідніле, повинне мати можливість користуватися ним.

Джерело: Роман Лебедь, Бі-Бі-Сі, Київ, http://www.bbc.co.uk/ukraini....h.shtml