За півроку українська економіка може впасти на 30-40%
За півроку падіння у вітчизняній економіці може сягнути 30-40%, якщо кредитний портфель українського бізнесу і надалі скорочуватиметься нинішніми темпами (а лише за перші два місяці року він зменшився на 6,4 млрд. грн.), пише тижневик «Коментарі».
«Затримка з кредитуванням уже значною мірою вплинула на економіку - заморожують інвестиційні програми, будівництво, нестабільно проходять платежі. Галузі, які найбільш болісно реагують на відсутність позикових коштів сьогодні, і будуть реагувати надалі - роздрібна й оптова торгівля, будівництво й нерухомість, сільське господарство, бізнес-послуги, харчопром», - констатує економіст інвестиційної компанії Concorde Capital Андрій ПАРХОМЕНКО.
Марними можуть виявитися і спроби уряду відновити кредитування економіки, зобов’язавши до цього банки, яким виділять кошти на рекапіталізацію, вважають експерти.
Адже, на думку експертів, відповідно до планів уряду, рекапіталізація здійснюватиметься за рахунок держоблігацій, а не «живими» грошима.
«Збільшення обсягів кредитування буде прямо пов’язане з можливістю Нацбанку викуповувати облігації в рекапіталізованих банків. У свою чергу НБУ в цьому не зацікавлений, оскільки це може порушити пропорції грошової бази. Вочевидь, більшість державних облігацій перебуватиме на балансі цих банків, тому не варто очікувати істотного нарощування обсягів кредитування», - вважає директор фінансової компанії «Фактор» Георгій КОНОНОВ.
«Левова частина грошей, отриманих банками під час рекапіталізації 2009 року, взагалі не зможуть потрапити в кредитний портфель. Їх використовуватимуть для формування адекватних резервів під наявне й очікуване збільшення проблемних кредитів, виплату боргових зобов’язань або як застава для отримання періодичного рефінансування НБУ на покриття розривів ліквідності. Ці заходи мають зумовити поновлення довіри до банківської системи. Тільки після цього відновиться кредитування згаданих галузей, причому без участі держави», - доповнює думку свого колеги старший аналітик ІК «Трійка Діалог Україна» Євген ГРЕБЕНЮК.
Фінансисти вважають, що шанси на швидке поновлення кредитування реального сектору є мінімальними. «В українських банків серйозні труднощі із залученням ресурсів і поверненням грошей як по депозитах, так і по інших залученнях. Тому найімовірнішим є сценарій, за яким позики видаватимуть тільки державні банки, «дочки» західних фінустанов (залежно від відкритих на них лімітів) і присутні в Україні дочірні структури російських банків. Це той ресурс, що на сьогодні найбільш очевидний», — зазначає перший заступник голови правління Ощадбанку Росії (Україна) Владислав КРАВЕЦЬ.
Зараз, за інформацією видання, банкіри схильні кредитувати підприємства-експортери сировини, а також ті, що продають товари першої необхідності (продукти харчування і широкого вжитку й т.д.). «Найкращими позичальниками зараз стають підприємства, які працюють у найдешевшому сегменті ринку, куди зміщується платоспроможний попит в умовах кризи», - констатує голова спостережної ради банку «Хрещатик» Андрій ГЕРАСИМЕНКО.
Водночас найпроблематичнішим на сьогодні є кредитування сільського господарства, будівництва, машинобудування (передусім важкого), підприємств ГМК, підприємства торгівлі, орієнтованих на імпорт товарів непершої необхідності, мережевий рітейл, відзначає тижневик.
«Затримка з кредитуванням уже значною мірою вплинула на економіку - заморожують інвестиційні програми, будівництво, нестабільно проходять платежі. Галузі, які найбільш болісно реагують на відсутність позикових коштів сьогодні, і будуть реагувати надалі - роздрібна й оптова торгівля, будівництво й нерухомість, сільське господарство, бізнес-послуги, харчопром», - констатує економіст інвестиційної компанії Concorde Capital Андрій ПАРХОМЕНКО.
Марними можуть виявитися і спроби уряду відновити кредитування економіки, зобов’язавши до цього банки, яким виділять кошти на рекапіталізацію, вважають експерти.
Адже, на думку експертів, відповідно до планів уряду, рекапіталізація здійснюватиметься за рахунок держоблігацій, а не «живими» грошима.
«Збільшення обсягів кредитування буде прямо пов’язане з можливістю Нацбанку викуповувати облігації в рекапіталізованих банків. У свою чергу НБУ в цьому не зацікавлений, оскільки це може порушити пропорції грошової бази. Вочевидь, більшість державних облігацій перебуватиме на балансі цих банків, тому не варто очікувати істотного нарощування обсягів кредитування», - вважає директор фінансової компанії «Фактор» Георгій КОНОНОВ.
«Левова частина грошей, отриманих банками під час рекапіталізації 2009 року, взагалі не зможуть потрапити в кредитний портфель. Їх використовуватимуть для формування адекватних резервів під наявне й очікуване збільшення проблемних кредитів, виплату боргових зобов’язань або як застава для отримання періодичного рефінансування НБУ на покриття розривів ліквідності. Ці заходи мають зумовити поновлення довіри до банківської системи. Тільки після цього відновиться кредитування згаданих галузей, причому без участі держави», - доповнює думку свого колеги старший аналітик ІК «Трійка Діалог Україна» Євген ГРЕБЕНЮК.
Фінансисти вважають, що шанси на швидке поновлення кредитування реального сектору є мінімальними. «В українських банків серйозні труднощі із залученням ресурсів і поверненням грошей як по депозитах, так і по інших залученнях. Тому найімовірнішим є сценарій, за яким позики видаватимуть тільки державні банки, «дочки» західних фінустанов (залежно від відкритих на них лімітів) і присутні в Україні дочірні структури російських банків. Це той ресурс, що на сьогодні найбільш очевидний», — зазначає перший заступник голови правління Ощадбанку Росії (Україна) Владислав КРАВЕЦЬ.
Зараз, за інформацією видання, банкіри схильні кредитувати підприємства-експортери сировини, а також ті, що продають товари першої необхідності (продукти харчування і широкого вжитку й т.д.). «Найкращими позичальниками зараз стають підприємства, які працюють у найдешевшому сегменті ринку, куди зміщується платоспроможний попит в умовах кризи», - констатує голова спостережної ради банку «Хрещатик» Андрій ГЕРАСИМЕНКО.
Водночас найпроблематичнішим на сьогодні є кредитування сільського господарства, будівництва, машинобудування (передусім важкого), підприємств ГМК, підприємства торгівлі, орієнтованих на імпорт товарів непершої необхідності, мережевий рітейл, відзначає тижневик.
Джерело: УНІАН, http://www.unian.net/