Захоплюючу й криваву історію Ужгородського замку віднині можна буде вивчати з приватних експозицій, котрі розташували в підвалах фортеці. Тут розмістили відтворену за частиночками історичних фактів «Кімнату тортур».
Фахівці кажуть, вона має стати цікавою для країн Східної Європи, бо в історії колишньої Австро-Угорщини всього дві фортеці мали власні катівні. А ще відкриття експозицій стало першим в Україні прикладом поєднання комерційного інтересу та збереження культурної спадщини.
Здоровенний дерев’яний стілець, повністю всіяний гострими, як гвіздки, кілками. На нього в давнину саджали злочинців, спеціальними дощечками притискали до кілків руки, ноги, спину. Історики кажуть, таке катування було особливо жорстоким, бо практично кожен квадратний сантиметр тіла пронизував біль. Такий стілець, певна річ, із 17 століття не зберігся, його відтворювали за малюнками, віднайденими репродукціями. Як і переважну частину експонатів.
Ужгородський підприємець, за кошти якої втілили в життя ідею відродження «Кімнати тортур», Маргарита Мощак розповіла: «Експонати ми відтворювали по малюнках, по ескізах середньовічних, по гравюрах, ми спілкувалися з людьми, які це вивчають, надіслали мені фото із Брна, а ще з Верони із Музею тортур ми багато чого отримали».
Історики кажуть, що вперше в Україні кімнату тортур «відновлено» саме на тому місці, де вона діяла понад 4 століття тому. В Угорській державі спеціально відведені для тортур кімнати діяли лише у двох замках – нині Ужгородському та в Егерському.

Археологічні розкопки поповнили експозицію музею
Розчищаючи ж зараз підтоплені та засмічені підземелля фортеці в Ужгороді, фахівці знайшли ще чимало речей, яким ця фортеця стане ще унікальнішою. Зокрема, в результаті археологічних розкопок експозиція музею поповнилася більше, ніж двома тисячами (!) експонатів – фрагментами кераміки, кісток, знаряддями праці, що розповідають про історію замку.
Вразив істориків і розчищений потаємний хід, який проходить різними частинами замку. Історик Святослав Герич зазначає: «Ці потаємні ходи проходять по всьому замку і, як бачите, вони замалі для звичайної людини. Відомо, що люди графів їздили всім сучасним Закарпаттям, по селах шукаючи карликів, яких забирали потім для служіння. Ті карлики й підслуховували, й підглядали, й приносили інформацію власникові».
Окрім «Кімнати тортур», в Ужгородському замку відкрили й експозицію «Історія Ужгородського замку», а ще – дегустаційну залу з справжнім винною пивницею, яка на цьому ж місці існувала кілька століть тому. У все це інвестор вклала півтора мільйона гривень. Державні чиновники кажуть, на замок ніколи не виділяли коштів, тому гроші, які залучає бізнес, – це порятунок фортеці. А ще – це перший в Україні приклад поєднання комерційного інтересу та збереження культурної спадщини.
Закарпатська влада каже, що можливо, з огляду на такий досвід, вдасться залучити інвесторів і до інших замків області, які занепадають та руйнуються через постійний брак фінансування…

Надія Петрів
Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/article/1606470.html