Українців визнано п'ятими в Європі за рівнем релігійності
Такі результати міжнародного порівняльного дослідження повідомила науковий керівник проекту, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАНУ Ольга Іващенко, передає "Радіо Свобода".
Згідно з даними дослідження, абсолютна більшість українців (91%) - християнського віросповідання (православні, греко-католики, протестанти).
Зокрема, 39% віруючих належать до трьом основних православних церков (Московського і Київського патріархатів і УАПЦ), 44% зазначили, що вони є православними без чіткої приналежності до певної церкви, а 8% вважають себе греко-католиками.
Тільки кожен дев'ятий ніколи не був віруючим або перестав вірити.
Ольга Іващенко розповідає, що окремою темою для глибшого наукового порівняльного пошуку стала велика різниця у рівні релігійності між Україною та Росією.
Хоча ці дві країни мають спільне минуле - результат виявився майже дзеркально протилежним.
Громадяни Росії показали шостий з кінця рейтингу рівень релігійності серед усіх 44 країн.
Певною мірою це відображається і в регіональних відмінностях всередині України. Найбільша різниця між сходом і заходом. У східних областях більший відсоток невіруючих, натомість у західному регіоні - частка релігійних людей сягає 97%.
А ще - українці негативно сприймають, коли політики маніпулюють релігійними почуттями. Вони висловилися вкрай негативно до їхніх спроб маніпулювати вірою людей та використовувати релігію як аргумент під час виборчих кампаній.
Восени буде оприлюднено всі результати Міжнародної програми соціальних досліджень вже у 45 країнах. Після України до них долучилася Естонія.
Нагадаємо, що цікаві результати дослідження оприлюднили нещодавно в Білорусі. Вчені, які займалися питанням сект впродовж 12 років, спростували стереотип, що релігійні секти, культи й рухи експортуються з "тлєтворного" Заходу.
За їхніми даними, велика частина всіх сект, що мігрували на територію Білорусі, виникла в колишніх республіках Радянського Союзу, зокрема, 45% сект і культів народилися в Білорусі, 25% - у країнах колишнього СРСР (Росія на першому місці серед країн-експортерів), і лише 18,5% пришли з країн Європи та Америки, а 11,5% - із Азії.