Про НАТО - зрозумілою мовою
Вступ України до НАТО - питання, яке охоче використовують для політичної боротьби чи не всі партії та рухи країни. Проте, апелюючи до своїх симпатиків, вони, як правило, оперують кліше про "європейський вибір" чи "ворожого агресора". Пересічний українець ще й досі мало знає про те, чого очікувати йому особисто від перспективи стати громадянином країни-члена НАТО.
"Рішення про вступ до Північноатлантичного альянсу має приймати лише український народ, і ніхто не в змозі штовхати його в той чи інший бік", - заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії Ян Хейн на відкритті семінару "Погляд Естонії на євроатлантичне майбутнє України", організованому неурядовими організаціями двох країн. Естонія, котра стала членом НАТО у 2004 році, також непросто йшла до цього рішення, поступово долаючи упередження і часом відверте несприйняття у суспільстві. "Україні потрібна не агітація, не пропаганда, не безкінечні телевізійні дискусії, а лише планомірна роз'яснювальна робота через громадські організації", - вважає Я. Хейн. Одна з таких організацій -Естонська асоціація Атлантичного договору, вирішила поділитися своїм досвідом з українцями і привезла до Києва книжку "НАТО: запитання та відповіді". За словами керівника асоціації Вікторії Пунги, вона написана простою мовою, зрозумілою всім, незалежно від віку та освіти.
Науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що інформаційна робота дуже важлива для того, щоб прояснювати дискусійні моменти щодо НАТО. Зокрема, наразі деякі політики пропонують проголошення нейтралітету України як альтернативу приєднання до військових блоків. Проте, наголошує О. Сушко, при цьому вони забувають згадати, що для того, аби нейтралітет країни був визнаний на міжнародному рівні, треба, щоб країна відповідала цілій низці умов. "І виконати ці умови для України набагато складніше, ніж ті, котрі висуває НАТО, - сказав експерт. - Зокрема, це значне збільшення витрат на оборону та повне усунення іноземної військової присутності на території держави".
Відповідаючи на запитання "УК", посол Естонії зауважив:
"Найпоширенішим у суспільстві є стереотип, що МЗС вступає в Євросоюз, а Міноборони - в НАТО. Коли насправді це спільне рішення політичної еліти і суспільства заради спільного безпечного майбутнього".
"Рішення про вступ до Північноатлантичного альянсу має приймати лише український народ, і ніхто не в змозі штовхати його в той чи інший бік", - заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії Ян Хейн на відкритті семінару "Погляд Естонії на євроатлантичне майбутнє України", організованому неурядовими організаціями двох країн. Естонія, котра стала членом НАТО у 2004 році, також непросто йшла до цього рішення, поступово долаючи упередження і часом відверте несприйняття у суспільстві. "Україні потрібна не агітація, не пропаганда, не безкінечні телевізійні дискусії, а лише планомірна роз'яснювальна робота через громадські організації", - вважає Я. Хейн. Одна з таких організацій -Естонська асоціація Атлантичного договору, вирішила поділитися своїм досвідом з українцями і привезла до Києва книжку "НАТО: запитання та відповіді". За словами керівника асоціації Вікторії Пунги, вона написана простою мовою, зрозумілою всім, незалежно від віку та освіти.
Науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що інформаційна робота дуже важлива для того, щоб прояснювати дискусійні моменти щодо НАТО. Зокрема, наразі деякі політики пропонують проголошення нейтралітету України як альтернативу приєднання до військових блоків. Проте, наголошує О. Сушко, при цьому вони забувають згадати, що для того, аби нейтралітет країни був визнаний на міжнародному рівні, треба, щоб країна відповідала цілій низці умов. "І виконати ці умови для України набагато складніше, ніж ті, котрі висуває НАТО, - сказав експерт. - Зокрема, це значне збільшення витрат на оборону та повне усунення іноземної військової присутності на території держави".
Відповідаючи на запитання "УК", посол Естонії зауважив:
"Найпоширенішим у суспільстві є стереотип, що МЗС вступає в Євросоюз, а Міноборони - в НАТО. Коли насправді це спільне рішення політичної еліти і суспільства заради спільного безпечного майбутнього".
Джерело: "Урядовий кур"єр", http://ukurier.gov.ua/index.php?news=1&id=1017