На Тернопіллі у багатьох населених пунктах на електроопорах облаштовані лелечі гнізда, що завдає чималого клопоту енергетикам.
Правда, тільки у Заліщицькому, Підгаєцькому, Гусятинському та Козівському районах є тільки по одному гнізді на електроопорах. Повідомляє відділ роботи з громадськістю ВАТ «Тернопільобленерго».
Помешкання на стовпі часто приносить птахам велику небезпеку. Перші спроби вильоту молодих птахів із гнізда часто призводить до зіткнення їх з проводами. Тож лелеченята гинуть, натомість у мережах стаються замикання, а в дощову погоду намокле гніздо стає електропровідним. Непоодинокі й випадки загоряння гнізд від дії струму.
Проблему гніздування довгоногої краси із біло-чорним пір’ям та червоним дзьобом на лініях електропередач можна вирішити, облаштовуючи штучні гнізда. За кордоном під екологічні програми виділяються значні кошти. У Польщі, наприклад, науковці розробили спеціальні платформи під гнізда. Вони виготовляються за кошти екологів, а польські енергетики їх лише встановлюють.
На Тернопіллі у районах електромереж проблему гніздування лелек на опорах вирішують кількома шляхами. Найперше, опускають лінію електропередач нижче, аби птахи до неї не доторкалися. Коли йде реконструкція лінії, то опору з гніздом залишають осторонь без дротів, натомість проводи прокладають на сумісній опорі поруч. Також біля гнізда прокладають ізольовані проводи, а не оголені. У деяких РЕМах з ініціативи начальники енергетики власноруч облаштовують гнізда. Аби не гинули птахи і не будували гнізда на електричних стовпах, енергетики часто прикріпляють на низьковольтних лініях птаховідлякувачі (металеві штирі).
- На жаль, перенесення їхніх гнізд з електроопор не дає бажаного результату, — розповідає начальник Монастирського РЕМ Ігор Іванців. — Адже лелеки – надзвичайно вперті птахи. Не знайшовши свого торішнього гнізда на облюбованому місці, вони з притаманною їм наполегливістю знов і знов будуватимуть нове гніздо на тій же опорі. На жаль, у білого буська є явище, яке науковці називають інпрітінг: птахи, які народилися і виросли у гнізді, збудованому, наприклад, на електроопорі, влаштовуватимуть своє гніздо так само.
В Україні вже встановлено кілька сотень таких «штучних» гнізд. Начальник Бережанського РЕМу Мирослав Лехіцький зізнається, що закоханий у цих птахів. Тож за останні п’ять років господарським способом силами РЕМ облаштував десяток гнізд для чорногузів у селах Посохів, Бережани, Рибники, Котів, Вільховець. Коли бережанські енергетики заміняють стару дерев′яну опору на залізобетонну, то приварюють круг для лелечого гнізда.
На Лановеччині у третині сіл, переважно там, де є ставки, оселилися ці білі птахи з чорною ознакою. Більшість гнізд розташовано на опорах ліній 0,4 кВ.
- У Підволочиському районі є 15 гнізд на низьковольтних лініях електропередач, — продовжує заступник начальника з енергозбуту Михайло Венета. — Через гнізда не раз ставалися замикання і навіть обриви проводів.
У Борщівському районі 13 пар довгоногих птахів облюбували гнізда на лініях 0,4 кВ, а одна пара облаштувала помешкання на лінії 10 кВ. З року у рік вони прилітають сюди.
Біля господи інженера енергозбуту Борщівського РЕМ Володимира Перепелюка у селі Вовківці на дерев’яній опорі шість років тому оселилися чорногузи. Щороку вони висиджують по 1-3 лелеченят, яким найбільше тішаться діти.
У мешканця села Переволоки Бучацького району 50-річного Михайла Гнитки, який працює інженером енергозбуту у місцевому РЕМ, на обійсті уже 15 років живуть бузьки.
- Вони перебралися до мене від сусіда, де раніше мали гніздо. — У мене почали облаштовувати гніздо на опорі, де стояла телевізійна антена. Я хотів їм допомогти і викинув на стовп скат від машини, але їм це не сподобалося і вони втекли. Коли зняв скат, вони повернулися і самі вимостили гніздо. Лелеки видно дуже люблять Михайла Костянтиновича, бо цьогоріч ще 13 березня вони вже повернулися на нього на обійстя.
- Це дуже культурні птахи, — з усмішкою розповідає господар, — то мишку, то жабку мені кинуть на подвір’я. Натомість я підгодовую їх мороженою рибкою. Для лелеченят батьки їжу приносять не у дзьобі, а у горлі, а потім її відригують і дають лелеченятам.
А найбільше цим високим птахам на обійсті пана Гнитки радіють онуки, яких у нього аж четверо, вони дуже люблять спостерігати за цими птахами.
У Монастирському районі гнізда на опорах можна побачити у селах Високе, Ковалівка, Устя-Зелене й інших. Правда, частіше за лелек тут зривають проводи господарські гуси, які восени злітають.
На Зборівщині також є чимало лелек, які свої оселі облаштували на верхівках електростовпів. Головний інженер РЕМ Роман Яремус розповідає, що найбільше птахів гине восени.
- Перед відльотом птахи починають групуватися, тобто зліталися у певне місце, — каже пан Роман. — Тоді вони часто сідають на високовольтні опори або траверси. А коли на проводах починають дзьобом доторкатися до проводів, струм їх вбиває моментально. Тож, обходячи лінії, електромонтери бачать мертвими під опорами кілька штук птахів. Буває мертвий бузьок повисне на лінії, і щоб його зняти треба відключити лінію.
Гинуть від струму лелеки і на Шумщині.
- На високовольтній лінії напруга 6 тисяч вольт, — констатує начальник Шумського РЕМ Микола Паращинець. — Тож при доторканні до такої лінії від бузьків залишається тільки пір’я та шкіра, а тіло згорає на порох.
На Шумщині чи не у кожному селі є лелеки. І у кожному селі є по кілька гнізд на опорах. Гнізда їх дуже важкі, бо птахи їх щороку домощують. Лелеча хатка може важити півтонни, а її ширина п’ять метрів! Тому часто старі опори, з яких зняли проводи валяться від ваги гнізда. Бо їх оселі — цілий готель, вниз якого селяться у гніздах горобці. Одного разу шумські ремівці краном переставляли гніздо на іншу нову опору, однак кран не витримав його ваги і воно впало.
У Тернопільському районі на лініях електропередач є з півсотні гнізд. Зокрема, у селах Романівка, Малий Ходаків, Почапинці, Драганівка, Великі Бірки.
- Коли птахи відлітають часто гинуть, доторкаючись до проводів високовольтних ліній, — коментує головний інженер Роман Кіндель. — Важко сказати, чи бачать лелеки ці лінії чи не відчувають їх, але то розмахом крила, то головою врізаються у дроти і мертвими падають додолу. Приміром, позаторік у Почапинцях багато загинуло птахів — по 6 штук чорногузів лежало під опорами.
На Теребовлянщині у двох десятках сіл району є лелечі гнізда на опорах.
- У серпні-вересні біля ліній 10 кВ знаходимо під опорами по кілька штук молодняка, який загинув від струму, — каже головний інженер Василь Стечишин.

Джерело: "Нова ера", http://novaera.te.ua/article_view.php?article=2533