Європейський Союз підписав угоду з чотирма середньо азійськими країнами-постачальниками газу у намаганні скоротити залежність від Росії.
Декларацію у Празі, яка, передбачає побудову трубопроводу, який постачатиме каспійський газ до Центральної Європи, підписали представники Азербайджану, Грузії, Туреччини та Єгипту.
Проте, за словами дипломатів, представники Казахстану, Туркменистану та Узбекистану, не підписали угоду під тиском Росії.
Україна, Росія та США були спостерігачами на зустрічі.
Керівник зовнішньої політики ЄС Хав’єр Солана, за фахом фізик, коментуючи підписання угоди, сказав, що у минулому енергія була причиною воєн, але не сьогодні.
«Енергія може об’єднувати людей. І, на мою думку, цим підписанням угоди ми чітко про це заявили. І це шлях, яким хоче йти Європейський Союз. Енергія змушує молекули газу рухатися від однієї країни до іншої і у такий спосіб з’єднувати людей».
З Праги передала кореспондентка Бі-Бі-Сі Оана Лунґеску:
«Ключовим для цієї зустрічі було зобов’язання президента Туреччини Абдули Ґюля підписати до червня угоду про спорудження газопроводу Набукко. Угоду має бути підписано у Туреччині, що стане символічним кроком після багатьох років суперечок щодо умов транзиту. Але пан Ґюль дав чітко зрозуміти, що він також очікує просування у переговорах щодо членства Туреччини в ЄС.
Очікується, що газопровід Набукко, який протягнеться на понад три тисячі кілометрів від Азербайджану до Австрії, почне качати газ до 2014-го року. Але Росія, яка постачає п’яту частину газу до Європи, незадоволена будь-яким трубопроводом, який вона не контролює і представник Росії повторив її стурбованість проектом Набукко. Представники Казахстану, Туркменистану та Узбекистану відмовилися підписати угоду в Празі, за словами дипломатів, під тиском Росії».

Тодійчук: Всі проблеми, на жаль, в самій Україні
У рамках ініціативи “Східне партнерство” відбулася зустріч керівників країн членів проекту Євразійського нафтотранспортного коридору.
Довкола нафтопроводу Одеса-Броди, що мав би стати ключовою ланкою цього нафтотранспортного коридору, існує досить заплутана ситуація.
Президент Ющенко вимагає від уряду повернути транспортування в аверс, тобто у Європейському напрямку. Міністр палива та енергетики каже, що для цього немає ані контрактів, ані покупців.
Яка там насправді ситуація? Про це Бі-Бі-Сі запросила поговорити президента Київського міжнародного енергетичного клубу Олександра Тодійчука.
Олександр Тодійчук: Всі проблеми, на жаль, в самій Україні. Вже п’ятий бізнес-план, позитивний для проекту, отже економічних і технічних проблем нема. Нема проблем з обсягами нафти, їх достатньо для того, щоб запустити трубопровід і працювати рентабельно. Немає проблеми в тому, щоб розвернути трубопровід, оскільки навіть в угоді з Росією передбачено, що Україна має право розвернути трубопровід, попередивши за 3 місяці. Є споживачі: західноукраїнські заводи, які письмово заявили про своє бажання купувати каспійська нафту. Є завод “Кралупи” в Чехії, який уже декілька років купує не менше 2 мільйонів для своїх потреб.
Отже, все складається на користь трубопроводу. Але вже не вперше цей проект використовується для інших ігор, його інтереси часто здаються на користь якихось інших преференцій, наприклад, в газових питаннях, політичних питаннях. Зараз ми є свідками чергової напруги довкола нього, і мені здається, що уряд мав би більш активно займатися цим проектом. Ми знаємо скільки боролися країни за Баку-Тбілісі-Джейхан на рівні президентів, прем’єрів, за каспійський трубопровідний консорціум. Ми бачимо, як росіяни активно проштовхують свій проект Бургас-Александруполіс, було вже дуже багато візитів президента, потім прем’єра Путіна. Просто треба боротися єдиною командою.

Бі-Бі-Сі: Міністр палива й енергетики Юрій Продан твердить, що нафти немає. Насправді, підписаних гарантованих контрактів немає. Він відверто каже неправду?

Олександр Тодійчук: Я не виключаю, що міністра можуть неправильно інформувати. Ще у 2004 році я сам підписував контракти на транспортування. Але тоді була інша політична ситуація. Формально “Укртранснафта” – компанія, що керує українськими нафтопроводами – розіслала всім потенційним учасникам листи з лаконічним запитанням: “Чи бажали б ви взяти участь у цьому проекті?” Такі справи так не вирішуються. Формальний запит породжує формальну відповідь.

Хоча, члени “Сарматії” – Азербайджан, Грузія, Литва, Польща і Україна – заплатили за цей уже п’ятий бізнес-план і на найвищому рівні погодили цей проект, назвавши його професійним і об’єктивним. Дослідження показали, що нафта є і можливості її постачання є. Але в Україні певні особи вважають, що він може завдати проблеми, можливо, в передвиборчий період, можливо, згідно з раніше досягнутими домовленостями. Тобто ці проблеми, що прямо не пов’язані з трубопроводом Одеса-Броди, в черговий раз можуть стати на заваді його реалізації.

Джерело: Бі-Бі-Сі, http://www.bbc.co.uk/ukraini....h.shtml