ваша підтримка важлива для незалежного видання стань патроном
У той час, коли столична влада готується відзначати 30—31 травня День Києва, захисники історичних пам’яток міста готують свою акцію — День не-Києва. Її завдання — привернути увагу суспільства до проблем збереження Андріївського узвозу. А проблем і справді багато: на місці будинку № 34 розпочато будівництво, Андріївська церква поступово руйнується через зсув грунту, а ділянку на Боричевому току міська влада віддала під будівництво приватних особняків. Щоб зупинити це, громадські організації Києва розпочали 20 травня акцію «Андріївський узвіз. За півкроку до знищення», в рамках якої й проведуть День не-Києва. — Ситуація вже дійшла до критичного стану. Спілка художників, Спілка архітекторів, всі продавці, що працюють на узвозі, та наша організація проведемо на цих вихідних акцію-перфоманс, — зазначив керівник громадського об’єднання «Наша земля» Ігор Гурчик. — Напроти Андріївської церкви, через дорогу, є обгорілий будинок під номером 34, тут і відбудеться День не-Києва, що саме це буде — хай лишиться інтригою для гостей нашого дійства. У нас є п’ять вимог до влади для збереження Андріївського узвозу: Президент повинен видати указ про заборону забудови історичного центр Києва, який він скасував. Весь Андріївський узвіз, а не тільки окремі церкви чи пагорби, повинні стати заповідником. У створеному заповіднику треба заборонити нове будівництво, яке там зараз починається, також заборонити рух по вулиці, а до грудня 2009 року має бути розроблений проект Андріївського заповідника. У день акції ми будемо збирати підписи перехожих, які ми відішлемо Президенту та прем’єр-міністру. Також у нас є меморандум із 32 пунктів — це ті положення законів, які постійно порушуються та обходяться стороною. Пропозиція перетворити Андріївський узвіз на заповідник — не нова, вперше про це заговорили ще в 2006 році. Тоді представники громадських організацій навіть підготували звернення до Президента України про надання Андріївському узвозу статусу Національного історико-архітектурного заповідника. Але це питання зависло в повітрі й, на жаль, не принесло очікуваного результату. А якби статус заповідника таки з’явився, це б дало захисникам узвозу законні права захищати історичну вулицю та перешкоджати забудовам. Що робити, якщо акція «Андріївський узвіз. За півкроку до знищення» закінчиться провалом? — такого питання активісти навіть не ставлять. Кажуть, що все, за що бралися раніше, мало розголос у суспільстві й давало позитивний результат. Як приклад наводять справу із Жовтневою лікарнею та Пейзажною алеєю, де завдяки акціям протесту вдалося призупинити незаконне будівництво. Хотілося б, щоб рятівники Андріївського узвозу теж перемогли.