3 червня у Чернігів приїхала знімальна група кіностудії «Контакт» на чолі з режисером, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка Олександром Фроловим.
На замовлення Українського інституту національної пам’яті вона знімає фільм про внесок гетьмана України Івана Мазепи у розбудову Української держави.
Намічено створення циклу короткометражних фільмів соціальної реклами «Це – наша країна» про визначних українських діячів та цілі родини. Ця творча робота здійснюється з метою відновлення та збереження національної пам'яті українського народу, розвінчання радянських міфів та консолідації нації.
2 червня знімальна група працювала в колишній гетьманській столиці – Батурині. Об’єкти зйомок: цитадель і будинок Генерального судді В.Кочубея. також заплановано продовжити роботу в Переяславі та Києві.

У Чернігові кінематографісти із Сергієм Бутком, представником Українського інституту національної пам’яті в області завітали в Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Познайомившись з його генеральним директором Юрієм Соболем та отримавши цікаві матеріали про Івана Мазепу, знімальна група вирушила знімати фільм про меценатську діяльність гетьмана. Консультувала режисера Олександра Фролова та його колег Ольга Травкіна, головний зберігач заповідника, кандидат історичних наук.
Чернігів був визначним центром Чернігово-Сіверської землі, мав багате історичне минуле та значні культурні і духовні традиції. Тож блискуче минуле не могло не зустріти відгуку в Івана Мазепи, щедрого мецената.

Український гетьман підтримав заснування в Чернігові на початку ХVІІІ ст. Колегіуму – першого навчального закладу вищого рівня в Лівобережній Україні, фінансував будівництво його споруд. До наших днів збереглися розкішні срібні ворота, виготовлені на замовлення Мазепи в місті Ауґсбурзі (Німеччина), нині вони експонуються в Борисоглібському соборі на Валу. З іменем гетьмана пов'язаний й колишня Полкова канцелярія, пам’ятка архітектури ХVІІІ ст. Значні кошти було пожертвувано Іваном Мазепою на завершення будівництва величного Троїцького собору та оздоблення срібними шатами кіоту знаменитої чудотворної ікони Троїцько-Іллінської Богоматері.

Тож знімальній групі довелося багато попрацювати. Вони побували в Колегіумі, Борисоглібському соборі, послухали цікаву легенду про скарби гетьмана Мазепи біля колишньої Полкової канцелярії, а потім відвідали й Троїцький монастир. Кінематографісти були у захваті від величності архітектурних споруд та краси чернігівських храмів, і навіть незважаючи на зливу продовжували творчу роботу.
На думку режисера Олександра Фролова вже у липні фільм про гетьмана Івана Мазепу буде доступний для перегляду.

Довідка:
Олександр Фролов – лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, якою нагороджений у 2006 році разом з режисером Анатолієм Борсюком та сценаристом Сергієм Дяченком за науково-популярний фільм «Зірка Вавілова». режисер і сценарист документального трьохсерійного фільму «Непрощені: Нестор Махно, Павло Скоропадський та Симон Петлюра» (2007), сценарист фільму «Крах Тевтонського ордену», режисер кінострічок «Червоний ренесанс», «В Унії та без неї», та ін.

Фото автора:

P.S. від Українського інституту національної пам’яті

Зв’язок часів
Символічно, що у Чернігові зйомки документального фільму про внесок гетьмана України Івана Мазепи у розбудову Української держави для знімальної групи кіностудії «Контакт» Національної союзу кінематографістів України організували представники керівництва Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» – генеральний директор Юрій Соболь і учений секретар Сергій Черняков. Як учасники боротьби за незалежність України, члени РУХу, вони ще за часів комуністичного режиму зробили свій внесок у відновленні історичної правди про українського героя – гетьмана Івана Мазепу. Наприклад, у липні 1991 р. під час походу «Козацькими шляхами» Ю. Соболь взяв участь у встановленні першого пам’ятного знаку гетьману України Івану Мазепі на Гончарівці у Батурині.

На фото: учасники встановлення пам’ятного знаку гетьману України Івану Мазепі на Гончарівці в Батурині під час походу «Козацькими шляхами». м. Батурин Бахмацького району Чернігівської області. Фото. Липень 1991 р. Особистий архів Ю. О. Соболя.