Українські конституційні проекти в європейському контексті
- "круглий стіл" під такою назвою було організовано Сіверським інститутом регіональних досліджень, Центром європейської інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, що діє за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Його учасники, а це працівники обласної державної адміністрації, центру підвищення кваліфікації, викладачі провідних вищих навчальних закладів Чернігова та представники громадських організацій проаналізували наближеність Конституції України та її проектів до європейських зразків.
Зокрема зазначалося, що не існує єдиного європейського конституційного стандарту, в кожній країні намагаються більшою чи меншою мірою враховувати свої національні особливості.
Декан Чернігівського державного інституту права, соціальних відносин та праці, кандидат історичних наук Олександр Кухарук зазначив, що в конституціях мають бути чітко прописані всі зміни до Конституції (як приклад – Органічні закони Франції, Конституція США). До того ж, при нинішньому рівні довіри населення України до Верховної Ради (за його словами — 2,3 відстока) народні депутати не мають морального права діяти від імені народу та вносити без референдуму зміни до КУ.
Директор ЧМГО «Сіверський інститут регіональних досліджень», доктор історичних наук Сергій Лепявко повідомив, що ініціатива проведення даного заходу хоча й збіглася з подібною ініціативою Секретаріату Президента України, але є, насамперед, виявленням волі громадськості, адже спроба парламентарів вносити різноманітні зміни без наукових досдіжень та широкого народного обговорення є недемократичною.
Доцент кафедри адміністративного права Чернігівського державного інституту економіки і управління Алла Шпомер зауважила, що Конституція України від 1996 року відповідала найкращим європейським стандартам, була цілком дієвою та прийнятною для нашого суспільства.
Також були висловлені думки стосовного того, що в Україні порівняно з Європою, немає «класичних» політичних партій, відсутня відповідальність обраних осіб перед виборцями, що низька «якість» сучасних партій, представлених у ВРУ, не дозволяє зробити перехід до парламентської форми правління та ін.
Джерело: Сіверський інститут регіональних досліджень
Його учасники, а це працівники обласної державної адміністрації, центру підвищення кваліфікації, викладачі провідних вищих навчальних закладів Чернігова та представники громадських організацій проаналізували наближеність Конституції України та її проектів до європейських зразків.
Зокрема зазначалося, що не існує єдиного європейського конституційного стандарту, в кожній країні намагаються більшою чи меншою мірою враховувати свої національні особливості.
Декан Чернігівського державного інституту права, соціальних відносин та праці, кандидат історичних наук Олександр Кухарук зазначив, що в конституціях мають бути чітко прописані всі зміни до Конституції (як приклад – Органічні закони Франції, Конституція США). До того ж, при нинішньому рівні довіри населення України до Верховної Ради (за його словами — 2,3 відстока) народні депутати не мають морального права діяти від імені народу та вносити без референдуму зміни до КУ.
Директор ЧМГО «Сіверський інститут регіональних досліджень», доктор історичних наук Сергій Лепявко повідомив, що ініціатива проведення даного заходу хоча й збіглася з подібною ініціативою Секретаріату Президента України, але є, насамперед, виявленням волі громадськості, адже спроба парламентарів вносити різноманітні зміни без наукових досдіжень та широкого народного обговорення є недемократичною.
Доцент кафедри адміністративного права Чернігівського державного інституту економіки і управління Алла Шпомер зауважила, що Конституція України від 1996 року відповідала найкращим європейським стандартам, була цілком дієвою та прийнятною для нашого суспільства.
Також були висловлені думки стосовного того, що в Україні порівняно з Європою, немає «класичних» політичних партій, відсутня відповідальність обраних осіб перед виборцями, що низька «якість» сучасних партій, представлених у ВРУ, не дозволяє зробити перехід до парламентської форми правління та ін.
Джерело: Сіверський інститут регіональних досліджень