Кривий ріг (Дніпропетровщина), Маріуполь (Донеччина) і Бурштин (Івано-Франківщина).
Держкомстат визначив рейтинг найбрудніших міст України. При цьому бралася до уваги кількість викинутих торік в атмосферу шкідливих речовин (і від транспорту, і від промисловості). Чи зменшується протягом останніх років щільність викидів в українських містах?

Регіон екологічного лиха
Місто Кривий Ріг, де працює промисловий гігант «Криворіжсталь» та інші потужні підприємства, вже десятки років перебуває вгорі рейтингів за кількістю викидів шкідливих речовин. Викиди в атмосферу цього міста з населенням у 700 000 осіб становлять у всеукраїнському масштабі 13%. Місцеві мешканці звикли, що вітер тут пахне не степом і свіжістю, а заводським димом.
Розповідає дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.
«Найдовше місто Європи може претендувати й на звання найбруднішого. Фахівці державного, обласного і місцевого рівнів знайшли методи впливу на промисловців. Так звана програма «25» зобов’язує 25 найшкідливіших підприємств області впроваджувати екологічно безпечні технології, проте у Кривому Розі вона працює далеко не на повну потужність. Викиди у повітря й воду суттєво не зменшуються.
Про інвестування коштів у модернізацію та «екологізацію» виробництва звітують і гірничо-збагачувальні комбінати, і Криворізька ТЕС, і найбільший металургійний комбінат. Насправді ж ні іноземному, ні вітчизняному власнику невигідно вкладати мільярди в оновлення старого обладнання. Як не парадоксально, сплатити штрафи за забруднення довкілля вигідніше, гроші – смішні, говорить заступник голови облдержадміністрації Віктор Сергєєв: «Підприємства-забруднювачі написали свої екологічні програми, ці програми не виконуються. Їх соромлять, а карають максимум на 6 тисяч гривень».
Погіршення економічного становища - чергові «відмазки» для промисловців, криза дозволяє зволікати з екологією. Нещодавно було офіційно повідомлено: через кризову ситуацію промислові гіганти області цього року інвестують в екологічну безпеку удвічі менше коштів, ніж торік. До совісті промисловців годі достукатися, стверджує начальник обласного управління екології Олександр Оксамитний. «Найбільш брудним підприємством є колишня «Криворіжсталь». Зараз це підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зразу за ним іде «Південний ГЗК». На них припадає 18% забруднення.
Через погану екологію в Кривому Розі - високі показники онкозахворюваності та інших патологій. Проте мешканці із забрудненим довкіллям не змирились. Упродовж кількох років вони домагаються, щоб місто оголосили регіоном екологічного лиха, надали йому особливий статус і, відповідно, державні компенсації.
Кривий Ріг на першому місці за кількістю викидів, а за обсягом речовин, які вже опинилися в повітрі перед веде Донецьк. За цим показником далі розмістилися Дніпродзержинськ (Дніпропетровщина), Макіївка і Маріуполь (обидва – Донецька область). Такими є результати дослідження фахівців Центральної геофізичної обсерваторії. А найчистішими є Полтава, Чернівці, Вінниця, Суми і Кіровоград. При цьому заступник директора Центральної геофізичної обсерваторі Леонід Табачний стверджує, що щільність викидів в українських містах за останні роки загалом зменшилася. «Порівняно з останніми роками Радянського Союзу суттєво зменшилася кількість викидів. Тому що багато галузей економіки, зокрема, металургійна, гірнича, переробна, хімічна промисловість здали свої позиції. І це дало можливість Україні виступати на ринку чистого повітря, згідно з Кіотським протоколом».

Безглузді штрафи
Щоб покращити екологічну ситуацію у великих промислових містах, необхідно змінити законодавство в галузі захисту довкілля, зазначає еколог Володимир Борейко. А саме: не штрафувати заводи-забруднювачі, як це робиться зараз, а закривати підприємства, якщо вони не будують очисні споруди. «У нас дуже багато заводів та фабрик займають таку позицію: краще нам сплачувати штрафи, ніж будувати очисні споруди. Вони навіть у свій бюджет закладають гроші на виплату цих штрафів. Це безглуздя, а чиновники Мінприроди з цим погоджуються. Треба карати штрафом не підприємство, а його керівника». Володимир Борейко запевняє, що потрібен чіткий механізм контролю за підприємствами. «Скільки Вам треба років, щоб побудувати очисну споруду? Два? Три? Добре, даємо Вам 3 роки. Якщо до того часу не побудуєте, ми будемо Вас закривати!»

Київське повітря
Забрудненість таких міст як Кривій Ріг пов’язана передусім із промисловими викидами. Але якщо йдеться про мегаполіси як Київ, викиди заводів становлять лише одну десяту всього забруднення. А 90%, на думку експертів, спричинені великою кількістю машин. Особливо зіпсоване повітря на основних транспортних розв’язках. Кореспондентка Радіо Свобода Наталка Коваленко побувала на одній із них - Ленінградській площі. «Сьогодні на Ленінградській площі дихати повітрям набагато приємніше, адже пройшов дощ. Але в теплий сонячний день відшукати ковток свіжого повітря тут просто нереально. Безліч вантажних та легкових авто щодня і цілодобово стоять тут у заторах. Поблизу лише магазини, житлові будинки та декілька невеличких паркових алей.
Пенсіонерка Катерина Іванівна змушена сидіти на пігулках від підвищеного тиску та головного болю. «Дуже на голову давить, голова часто болить. А поїду в село - зовсім інакше себе почуваю, таблетки там навіть пити не доводиться».
Уже 5 років Віктор працює таксистом. Щодня йому доводиться курсувати столичними дорогами. Ленінградську площу проїжджає декілька разів на день, бо це одна з найпопулярніших розв’язок на Лівому березі Києва. «Дуже погано в Києві дихається, особливо, коли стоїш у пробці. Починає голова боліти, дере в горлі. Доводиться закривати вікна, вмикати кондиціонер».
Але навіть закривши всі вікна в авто і ввімкнувши кондиціонер, заховатися від забрудненого повітря у Києві людина не може, говорить студентка Наталя. «Стоїш у заторі. І кожна друга машина поруч прослужила більше 10 років, тому вона або димить, або коптить, а ми цим дихаємо».
Охочим подихати свіжим і потрібним для здоров’я повітрям залишається єдине: жити, ходити і їздити там, де більше дерев і менше машин».
Автомобільні викиди в Києві у понад 5 разів перевищують обсяг промислового забруднення. Такими є дані Центральної геофізичної обсерваторії.

Олександр Лащенко, Марічка Набока
За матеріалами "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/article/1747721.html