Велику занепокоєність чернігівських екологів сьогодні викликає уже не стільки стан навколишнього природного середовища (він на Чернігівщині, порівняно з іншими регіонами, не найгірший), як байдуже ставлення людей до його збереження. Причому байдужість виявляють не тільки прості, пересічні громадяни, а й представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Про це на засіданні прес-клубу "Ділове слово" управління преси та інформації облдержадміністрації говорив заступник начальника Державної екологічної інспекції в Чернігівській області Юрій Резніченко.
"Якби наші закони хоча б на 50% виконувались тими, хто має це робити, стан навколишнього середовища на Чернігівщині був би значно кращим", - сказав він.
Наводячи приклади бездіяльності владних структур на місцях, Ю. Резніченко зазначив, що на сьогодні в жодному населеному пункті області немає дієвої системи видалення твердих побутових відходів, не кажучи вже про їх утилізацію. Відходи складуються на 26 полігонах та 740 сільських сміттєзвалищах. Щорічно їх поповнює півмільйона тонн "свіжого" сміття, але експлуатаційний стан звалищ не покращується. Єдиним полігоном, що більш-менш відповідає вимогам чинного законодавства, є ніжинський. Позитивні зрушення намітились і в Чернігові. Відтоді як відходи тут стали пересипати землею, на сміттєзвалищі, котре знаходиться за кількасот метрів від житлових будинків, зменшилась кількість пожеж та вибухів метану. Однак стан його далекий від ідеального, тим паче, що полігон давно вичерпав свій ресурс. Відкрити новий міська влада втратила надію, оскільки виділити землю під такий небезпечний сьогодні об’єкт не погоджується жодна сільрада.
За словами Ю. Резніченка, екологічні інспектори роблять усе можливе для покращення ситуації у сфері охорони довкілля - виявляють порушення, штрафують винних, але це не допомагає. "У нас щороку зростає кількість штрафів, позовів, приписів, але таким адміністративним методом, я думаю, ми досягнемо небагато. Тут треба включатися всім - і населенню, і громадським організаціям, і представникам владних структур. Враховуючи те, що свідомість пересічних громадян - на дуже низькому рівні, активність мають проявити керівники господарюючих суб’єктів і представники органів влади", - підкреслив еколог.
У цьому питанні колегу підтримала і заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в області Людмила Івашко. Вона піддала гострій критиці діяльність структур Чернігівської міськради, покликаних опікуватися станом довкілля. Найяскравішим прикладом їхньої неповороткості Л.Івашко назвала втрату містом 2,5 млн. грн., виділених торік з Державного фонду охорони навколишнього середовища на реалізацію проекту з ліквідації екологічно-небезпечних об’єктів - ставків-накопичувачів рідких токсичних відходів на міському полігоні ТПВ. Ці кошти чернігівські екологи просили тривалий час, і були дуже раді, коли в жовтні 2008 р. вони нарешті прийшли. Однак керівництво міського управління ЖКГ не подбало про оперативне корегування проектно-кошторисної документації, і в грудні ці мільйони були відкликані. "Ми, екологи, були шоковані й дуже засмучені. На реалізацію всього проекту цих грошей, звичайно, не вистачило б, але необхідне обладнання для будівництва установки зі знешкодження відходів можна було купити. Реальність цього довів Чернігівводоканал, який також у жовтні отримав понад 2 млн. грн. Там керівник спрацював оперативно, і підприємство встигло придбати установку з обеззараження стоків", - сказала Л. Івашко.
У зв’язку з тим, що проблема ставків-накопичувачів залишилась нерозв’язаною, управління охорони навколишнього середовища надіслало в своє міністерство повторний запит на виділення коштів, але відповіді досі не одержало.

Джерело: Потапчук Наталія, УКРІНФОРМ