Ситуація, що ніяк не в'яжеться з державною політикою підтримки багатодітних сімей, виникла у Чернігові внаслідок розподілу квартири, в якій 17 років така родина проживала. Першого квітня цього року вдову Ірину Мироненко, матір шістьох дітей, четверо з яких неповнолітні, а одна - інвалід, за рішенням суду було виселено просто на вулицю. Ордер на вивільнене житло міська влада запропонувала іншій багатодітній родині.
Як з'ясувалося в ході журналістського розслідування, в порожню трикімнатну квартиру будинку, зведеного за кошти підприємства, де працював чоловік Ірини Мироненко, родина з трьома тоді дітьми вселилась у далекому 1992 році. Намагання отримати ордер на неї успіху не мали - мінялася влада, керівники підприємства також. У 1993 році вийшов припис прокурора про виселення самоселів, та після того про сім'ю надовго забули.
Через 10 років після смерті чоловіка Ірина вирішила узаконити своє проживання в квартирі і звернулася з цим проханням до міського голови. Відтоді й почалися її митарства. Підприємство-власник будинку згадало про самоселів, подало до суду, виграло позов і до багатодітної матері стали навідуватись судові виконавці. Ірина тоді пропустила момент подання апеляції, і в цьому була її помилка. Виконавці ходили не один рік, і врешті-решт, виставили родину на вулицю.
Нещасна жінка винайняла напіврозвалений будинок - з дірявими стінами і стелею, і переїхала туди. І це в той час, коли її найменша донька, що народилася з серйозною вадою головного мозку, потребує особливого догляду і окремої житлової площі. Дівчинці немає ще й двох років. Її батько - другий, позашлюбний чоловік Ірини, від якого вона народила двох дітей, покинув сім'ю, як тільки дізнався про народження доньки-інваліда.
Історія ця, очевидно, не була б якоюсь особливою, якби не її благородне продовження. А сталося так, що інша багатодітна мати і теж вдова Світлана Билдіна, котра чекала поліпшення житлових умов цілих 24 роки, відмовилась заселятися в житло, відібране у подруги по нещастю.
"Коли мені зателефонували й повідомили про наявність вільної 3-кімнатної квартири, моїй радості не було меж. Та коли я дізналася, що в цій квартирі жила жінка, становище якої не легше, ніж моє, то заявила, що не вселятимусь у неї доти, доки не вирішиться житлове питання Ірини Мироненко. Мені ця квартира потрібна, як повітря, але переступити через дітей я, як багатодітна мати, не можу", - сказала Світлана. Від ордера вона не відмовлялась, але у міській раді її благородство стлумачили по-своєму і... скасували рішення про виділення їй 3-кімнатної квартири. Так Світлана Билдіна залишилась в однокімнатній з трьома дорослими синами, невісткою з онучам і донькою-інвалідом.
Відома приказка "Святе місце порожнім не буває" в даній ситуації, як бачимо, себе не виправдала. Адже в цю, відібрану у дітей квартиру, боїться йти і третя багатодітна сім'я, якій її запропонували. Зі слів С. Билдіної, та родина так само гостро потребує житла, як і ці дві, бо має лише маленьку кімнатку в гуртожитку. Але й вона вагається, розуміючи, що з наданою квартирою щось негаразд.
У боротьбі за свої права багатодітні матері Ірина і Світлана об'єдналися і тепер звертаються, куди тільки можуть. Зараз їхня заява перебуває на розгляді в міській прокуратурі. Моральну підтримку їм надає громадська організація "Родина", що опікується багатодітними.

Джерело: Потапчук Наталія, УКРІНФОРМ, http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=815005