Відбулася шоста щорічна Асамблея Громадської ліги Україна-НАТО, на якій було вироблено єдину недержавну стратегію сприяння євроатлантичній інтеграції України.
До її підготовки долучилися представники РНБО України, посли країн-членів НАТО, а також – громадські організації з усіх регіонів держави. На думку авторів стратегії, в умовах, коли український уряд припинив фінансування Національної програми підготовки вступу до НАТО, саме громадськість має стати найпотужнішим чинником євроатлантичної інтеграції України.
Навіть незважаючи на спекуляції деяких українських політиків на темі НАТО, кількість прихильників вступу до нього стрімко зростає. Сьогодні такими є 40% громадян України, проти вступу до НАТО висловлюються менше половини, решта – ще не визначилися. Такі підсумки останнього соціологічного дослідження, проведеного Інститутом трансформації суспільства.
Ще рік тому соціологи говорили щонайбільше про сімнадцяти-відсоткову підтримку НАТО. За один-два роки більшість українців будуть підтримувати ідею вступу до альянсу, якщо громадське обговорення цього кроку торкнеться усіх верств: від жителя маленького містечка до урядовця, вважає директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.
Курс має бути таким: формування нових інформаційних ресурсів, зокрема в Інтернеті, створення регіональних і районних центрів з євроатлантичної інтеграції, підготовка курсу лекцій про НАТО, і стажування лекторів у країнах Вишеградської четвірки, залучення до дискусії молоді – через спільні літні школи, клуби дебатерів», – зазначив Олег Соскін.

НАТО кличе – Україна не йде?
Північноатлантичний альянс згоден прийняти до своїх лав Україну та інші європейські держави, нині це залежить тільки від вибору громадян цих держав – заявив модератор Асамблеї, директор центру документації та інформації НАТО в Україні Мішель Дюре. За його словами, мета Північноатлантичного альянсу, а саме, розширення зони безпеки та добробуту і збереження системи європейських цінностей – аж ніяк не суперечить національним інтересам України.
Втім, Україна досі не є членом НАТО. І найбільша перешкода в інтеграції України до міжнародних безпекових структур – це надмірна політизація дискусії довкола цього, вважає директор фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів.
«Нам потрібно уникнути політизації питання членства у НАТО, аби це не розколювало державу. Триває передвиборча кампанія, і ми вже звикли до того, що НАТО використовується як «пугало», як засіб мобілізації виборців. Тож ми, громадськість, маємо мотивувати кандидатів у президенти, що потрібно дійти консенсусу щодо майбутнього держави та національних інтересів», – пропонує Ілько Кучерів.
Подібні пропозиції висловили близько 70 громадських організацій. Всі їхні побажання були враховані у Громадській стратегії сприяння інтеграції України в НАТО, яка стала підсумком роботи Асамблеї Громадської ліги Україна-НАТО. Заступник голови РНБОУ Володимир Огризко пообіцяв всіляку підтримку цієї стратегії з боку держави. Окрім фінансової: бо за його словами, цьогорічна Національна програма підготовки вступу до НАТО не отримала ні копійки бюджетних коштів.

Позбутися стереотипів
Тож українській громадськості доведеться активніше працювати «в ім’я євроатлантичної інтеграції». А фінансування інформаційної кампанії частково погодилися взяти на себе країни-члени НАТО. Входження України до євроатлантичних систем безпеки позитивно вплине на всю Європу – пояснює участь у проекті країн-членів Альянсу Посол Королівства Норвегія в Україні Олав Берстад.
«Ми виділяємо гранти для проведення в регіонах України семінарів і круглих столів з питань європейської безпеки. Ми надали кошти для створення одного із всеукраїнських центрів з євроатлантичної інтеграції. Норвегія є одним із фундаторів НАТО. І тому ми зацікавлені, аби народ України позбувся стереотипів минулого, зокрема, щодо НАТО, і міг самостійно ухвалювати рішення, які б відповідали інтересам України», – каже Посол Королівства Норвегія в Україні.
За словами Олафа Берстада, коли у 1949 році Норвегія увійшла до новоствореного Північноатлантичного альянсу, не було ні ПДЧ, ні річної Національної програми підготовки. Натомість була реальна небезпека для стабільності у Європі, і лише об’єднання зусиль європейських країн, США та Канади могло гарантувати безпеку та стабільність у регіоні. З того часу ситуація у світі дуже змінилася, але колективна система безпеки лишається найбільш прийнятною. Жодна з держав, що увійшла до НАТО за останні роки, не розчарувалася і не прагне вийти з альянсу. Більше того: польські урядовці відзначають, що після вступу до НАТО покращилися, стали більш передбачуваними дипломатичні та економічні стосунки з Росією.
Громадська ліга Україна-НАТО діє понад шість років. І за словами її учасників, інформаційна кампанія щодо вступу України до альянсу фінансувалася менше, аніж кампанія, спрямована на дискредитацію НАТО. Проте зміна суспільних настроїв вселяє у громадських активістів надію: сьогодні навіть у південно-східних областях України майже третина опитаних висловлюється за входження України до систем Євроатлантичної безпеки.

Євген Солонина.
Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/article/1756127.html