Чернігів. РУХ відомий та загадковий
Майже двадцять років тому, 9 липня 1989 р., засновано Чернігівську організацію Народного руху України. Напередодні річниці у Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів відбувся круглий стіл «Боротьба за незалежність України у 1989 – 1992 рр.: Чернігівщина». Серед його учасників – 10 засновників обласної організації РУХу, 5 делегатів Установчого з’їзду НРУ за перебудову (8 – 10 вересня 1989 р.) і 2 члени демократичної депутатської групи «Чернігів» Чернігівської міської ради.
Розпочав засідання за круглим столом директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, кандидат історичних наук Володимир Бойко. Він підкреслив – всі присутні зібрались за покликанням, чого так не вистачає нині українському суспільству, тож круглий стіл організовано саме з громадської ініціативи. Від імені Українського інституту національної пам’яті присутніх привітав Сергій Бутко – його представник у Чернігівській області. Він наголосив: «Тут зібрались науковці, переможці-ветерани визвольного руху 1989 – 1991 рр., які ламали тоталітарний режим, витрачаючи своє здоров’я та нерви, представники громадськості та молоді». Сказав слово і Валерій Сарана – тепер директор комунального підприємства «Дирекція будівництва Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут», а в ті буремні роки – один із засновників, голова Чернігівської організації РУХу. На його думку: «Рух – це перша і найпотужніша сила, що стала проти тоталітаризму і перемогла, зробила все для того щоб здобути незалежність».
Ректор Ніжинського державного університету ім. М.В.Гоголя, доктор політичних наук, професор Олександр Бойко зазначив – він зрадів своєму запрошенню на круглий стіл, але водночас збентежений роллю головного доповідача. Знаний в Україні та за її межами дослідник тієї доби підкреслив: «В періоді перебудови 1985 – 1991 рр. криється коріння багатьох проблем сьогодення. Чому відбулась еволюція Руху? Чому потенціал згас? – на ці питання треба шукати відповіді. Тому дуже важливо зараз збирати спогади ветеранів та учасників того руху».
У своїй співдоповіді доцент Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, кандидат історичних наук Тамара Демченко наголосила, що вона як історик занепокоєна тим, що зараз мало досліджень про цей період, а монографія про Рух загалом в Україні видана лише одна – в Одесі. А такі процеси варто розглядати в контексті пошуку точок дотику, наприклад з країнами Східної Європи. І якщо зібрати провінційні матеріали, документи, то можна було б написати і історію Великого Руху.
Інший співдоповідач – помічник-консультант народного депутата України, секретар Чернігівського обласного громадського оргкомітету щодо відзначення 20-і річчя створення Народного Руху України за перебудову, заступник голови Чернігівської обласної організації Української Народної партії Сергій Соломаха висловив занепокоєння тим, що нині громадській думці нав’язується приниження значення Руху. Він як один із засновників Чернігівської організації РУХу виділив шість напрямів, з яких розпочалась демократизація на Чернігівщині і першим поставив рух робітників та інженерно-технічних працівників за демократизацію управління виробництвом.
Редактор всеукраїнської газети «Сіверщина», голова Чернігівської обласної організації «Просвіта» Василь Чепурний у своєму виступі підкреслив, що НРУ виріс на ідеї: людей поєднувала «кров та земля», тобто те, що вони є українцями. Це і було стимулом у боротьбі за незалежну державу.
Завідувач поліклініки для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Чернігівського обласного центру радіаційного захисту та оздоровлення населення, лікар-гематолог вищої категорії, голова обласної асоціації «Зелений світ» Іван Осадців порушив питання екології, здоров’я нації, впливу Чорнобильської катастрофи на генофонд України. Ці ж питання він піднімав в лавах Руху в 1989 – 1991 рр. Він підкреслив: «У Руху є майбутнє. І тепер він набирає оберти НРУ за розбудову громадянського суспільства».
Викладач Чернігівської музичного училища ім. Левка Ревуцького Лариса Куровська прийшла в Рух з Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка. Вона поділилась з присутніми спогадами про події 22 – 23 вересня 1990 р., коли комуністична влада у с. Кіпті Козелецького району перешкодила приїзду київського хору «Гомін» в обласний центр на запрошення Руху і «Просвіти». Тоді рухівці у Чернігові підняли тисячі людей з протесаною акцією.
Віталій Росстальний був ініціатором створення та одним із співголів Чернігівського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Висвітленням злочинів комуністичного тоталітаризму почалося розгортання визвольної боротьби. Він поділився спогадами про переслідування його як рухівця з боку КГБ.
Головний редактор з радіомовлення Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії «Сівер-центр» Олена Кияшко та власний кореспондент газети «Голос України», заслужений журналіст України Сергія Павленко розповіли про те, з чого розпочиналася свобода слова, як вони боролися за об’єктивне висвітлення подій в офіційних ЗМІ.
Підбиваючи підсумки зустрічі її учасники погодилися – її проведення є необхідною складовою для осмислення та відзначення РУХу як суспільного явища.
Розпочав засідання за круглим столом директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, кандидат історичних наук Володимир Бойко. Він підкреслив – всі присутні зібрались за покликанням, чого так не вистачає нині українському суспільству, тож круглий стіл організовано саме з громадської ініціативи. Від імені Українського інституту національної пам’яті присутніх привітав Сергій Бутко – його представник у Чернігівській області. Він наголосив: «Тут зібрались науковці, переможці-ветерани визвольного руху 1989 – 1991 рр., які ламали тоталітарний режим, витрачаючи своє здоров’я та нерви, представники громадськості та молоді». Сказав слово і Валерій Сарана – тепер директор комунального підприємства «Дирекція будівництва Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут», а в ті буремні роки – один із засновників, голова Чернігівської організації РУХу. На його думку: «Рух – це перша і найпотужніша сила, що стала проти тоталітаризму і перемогла, зробила все для того щоб здобути незалежність».
Ректор Ніжинського державного університету ім. М.В.Гоголя, доктор політичних наук, професор Олександр Бойко зазначив – він зрадів своєму запрошенню на круглий стіл, але водночас збентежений роллю головного доповідача. Знаний в Україні та за її межами дослідник тієї доби підкреслив: «В періоді перебудови 1985 – 1991 рр. криється коріння багатьох проблем сьогодення. Чому відбулась еволюція Руху? Чому потенціал згас? – на ці питання треба шукати відповіді. Тому дуже важливо зараз збирати спогади ветеранів та учасників того руху».
У своїй співдоповіді доцент Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, кандидат історичних наук Тамара Демченко наголосила, що вона як історик занепокоєна тим, що зараз мало досліджень про цей період, а монографія про Рух загалом в Україні видана лише одна – в Одесі. А такі процеси варто розглядати в контексті пошуку точок дотику, наприклад з країнами Східної Європи. І якщо зібрати провінційні матеріали, документи, то можна було б написати і історію Великого Руху.
Інший співдоповідач – помічник-консультант народного депутата України, секретар Чернігівського обласного громадського оргкомітету щодо відзначення 20-і річчя створення Народного Руху України за перебудову, заступник голови Чернігівської обласної організації Української Народної партії Сергій Соломаха висловив занепокоєння тим, що нині громадській думці нав’язується приниження значення Руху. Він як один із засновників Чернігівської організації РУХу виділив шість напрямів, з яких розпочалась демократизація на Чернігівщині і першим поставив рух робітників та інженерно-технічних працівників за демократизацію управління виробництвом.
Редактор всеукраїнської газети «Сіверщина», голова Чернігівської обласної організації «Просвіта» Василь Чепурний у своєму виступі підкреслив, що НРУ виріс на ідеї: людей поєднувала «кров та земля», тобто те, що вони є українцями. Це і було стимулом у боротьбі за незалежну державу.
Завідувач поліклініки для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Чернігівського обласного центру радіаційного захисту та оздоровлення населення, лікар-гематолог вищої категорії, голова обласної асоціації «Зелений світ» Іван Осадців порушив питання екології, здоров’я нації, впливу Чорнобильської катастрофи на генофонд України. Ці ж питання він піднімав в лавах Руху в 1989 – 1991 рр. Він підкреслив: «У Руху є майбутнє. І тепер він набирає оберти НРУ за розбудову громадянського суспільства».
Викладач Чернігівської музичного училища ім. Левка Ревуцького Лариса Куровська прийшла в Рух з Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка. Вона поділилась з присутніми спогадами про події 22 – 23 вересня 1990 р., коли комуністична влада у с. Кіпті Козелецького району перешкодила приїзду київського хору «Гомін» в обласний центр на запрошення Руху і «Просвіти». Тоді рухівці у Чернігові підняли тисячі людей з протесаною акцією.
Віталій Росстальний був ініціатором створення та одним із співголів Чернігівського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Висвітленням злочинів комуністичного тоталітаризму почалося розгортання визвольної боротьби. Він поділився спогадами про переслідування його як рухівця з боку КГБ.
Головний редактор з радіомовлення Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії «Сівер-центр» Олена Кияшко та власний кореспондент газети «Голос України», заслужений журналіст України Сергія Павленко розповіли про те, з чого розпочиналася свобода слова, як вони боролися за об’єктивне висвітлення подій в офіційних ЗМІ.
Підбиваючи підсумки зустрічі її учасники погодилися – її проведення є необхідною складовою для осмислення та відзначення РУХу як суспільного явища.
Джерело: Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів