Членство України в НАТО працюватиме заради, а не проти кримчан
Переваги, які надасть Україні євроатлантична інтеграція — це досягнення країною європейських світових стандартів, що підвищить рівень життя громадян, та можливість рівного партнерства з Росією, яка «тісно співпрацює з НАТО, але активно протидіє в цьому Україні».
Про це голова Кримської організації Української Народної партії Олег ФОМУШКІН заявив під час інтерв’ю на кримському телеканалі «АТР».
Політик, який в цьому місяці взяв участь у щорічній Асамблеї «Україна-НАТО» громадського об’єднання «Громадська ліга Україна-НАТО», впевнений, що «невступ» обійдеться Україні дорожче, ніж вступ до альянсу, оскільки взаємодопомога та взаємобезпека, про які дбають країни-члени НАТО, дуже вигідні для кожної з них. За думкою представника УНП, основний «недолік» євроатлантичної інтеграції України противники альянсу бачать в тому, що для вступу до НАТО «потрібно багато чого зробити і, по суті, навести лад у державі, в першу чергу здолавши корупцію у владі».
- Олег Вікторович, в Україні вперше пройшла дискусія з приводу громадської стратегії сприянь євроатлантичної інтеграції України. Яке Ваше враження?
- Так. Вперше в Україні була відкрита дискусія з приводу Громадської стратегії сприяння євроатлантичній інтеграції України, яка в подальшому значно підвищить ефективність просування України в євроатлантичні структури. В Україні існують старі стереотипи ставлення до НАТО. Завданням Громадської Ліги «Україна-НАТО» є доведення правдивої інформації про цей блок до громадян України, які б могли зробити висновки та вирішити, сприймати цю програму чи ні.
- Хто організував таку дискусію, які організації з України там були?
- Громадська Ліга «Україна-НАТО» була заснована 26 вересня 2003 року, вона об’єднує 69 громадських організацій , які представляють усі регіони України, включаючи нашу ГО «Кримська правиця». До її складу також входять і севастопольські організації. Це дуже поширена структура, яка сповідує євроатлантичні цінності та підтримує курс на набуття Україною повноцінного членства в НАТО.
- Ми знаємо, що в Україні зараз є спільні проекти НАТО, над якими працюють студенти, науковці, офіцери Збройних сил, представники міністерств. Чи плануються в Криму такі спільні проекти?
- В Криму вже впроваджена низка таких проектів: були відкриті стенди «Україна-НАТО» в інженерно – педагогічному університеті, Феодосійській фінансовій академії, Таврійському національному університеті; проводилися «круглі столи» в Будинку офіцерів в Сімферополі, в селі Перевальному Сімферопольського району, де взяли участь представники посольств та директор Центру інформації й документації НАТО в Україні Мішель ДЮРЕ. Асамблея прийняла рішення щодо продовження цієї роботи. Крим — це один з регіонів, де вкрай потрібно надавати цю інформацію.
- Я так розумію, що це тільки початок. Що пропонують провідні українські організації, які працюють в сфері євроатлантичної інтеграції України?
- На Асамблеї багато нарікалося на те, що нині український уряд не приділяє достатньої уваги цьому питанню, тобто немає достатнього фінансування щодо надання інформації про НАТО. Пропонувалося впровадження її через засоби масової інформації, зустрічі, бесіди, через переклади українською мовою відомих натівських журналів, впровадження програм для студентської молоді, людей різних професій: вчителів, лікарів, домогосподарок. Це така тема, через яку до політики залучене майже все населення.
- Ми знаємо, що в Криму не всі хочуть вступу до НАТО. Чому?
- На мою думку, однією з причин може бути активна протидія з боку російських спецслужб. Росія уникає від сплати справжньої ціни за перебування Чорноморського флоту в Севастополі. В 1997 році при укладанні угоди між двома країнами про утримання флоту, для нашої країни Росія вигадала міфічний борг в 20 млрд. доларів та його погашення Україною щорічно по 97 млн. доларів в рахунок утримання Росією свого флоту. Тобто Україна за оренду флоту грошей не отримує, а, навпаки, з українського бюджету цього року Севастополю було надано 100 млн. грн. на утримання Чорноморського флоту РФ. Російська Федерація намагається весь час загострювати натівське питання й нав’язувати кримчанам стереотипи про небезпеку вступу до НАТО. Країна-сусід чинить тиск та веде широку антинатівську пропаганду, а російські спецслужби намагаються розділити кримчан за національною та мовною ознаками. Треба людям пояснити, що немає такого поняття «натівський солдат», про яке поширюються плітки, тому що немає натівської уніформи, а є лише країни-учасники НАТО. Кримчанам «закидають», що через НАТО погіршилися стосунки з Росією. Але виникає питання: чому ж у Росії не погіршилися стосунки, наприклад, зі слов’янською країною Болгарією? А з Польщею у неї стосунки навіть покращилися, про що свідчить збільшення товарообігу між ними. Я вважаю, що, якщо Україна вступить до НАТО, то Росія до неї буде ставитися вже не зверхньо, а як до рівного партнера. Тому кримчанам вкрай необхідна інформація про НАТО. Це не нав’язування думок, я намагаюся дати правдиву інформацію, а кримчани, отримавши її, нехай приймають рішення самостійно.
- Деякі противники кажуть, що НАТО — це інструмент для зовнішньої політики США, які нав’язують свої рішення іншим членам альянсу. Які є приклади, що так дійсно було?
- Це брехня. Щоб довести, я наведу такий приклад. Саміт НАТО з повагою ставиться до кожної країни, чи то є Люксембург, США або Велика Британія, та враховує їхню думку. Коли Президент США Джордж Буш активно виступав за надання ПДЧ Україні та Грузії, всі країни альянсу підтримали рух України до НАТО. Але Франція та Німеччина противились цьому, і ПДЧ Україні наданий не був.
Протилежний приклад. У складі Варшавського договору Радянський Союз фактично впливав на рішення своїх союзників з позиції сили. Згадаймо Прагу 1956 року, коли були введені в Чехословаччину радянські війська, а також — придушення повстань в Німеччині, Польщі, Угорщині.
Можна навіть зробити висновок, що, якщо жодна з країн, які вступили в НАТО, ще не вийшли з нього, значить, це є для них вигідним.
- Треба сказати, що сама Росія дуже хоче вступити до НАТО.
- Це правда. Знову наведу приклад. Мені як людині, що виросла в Феодосії, пам’ятні події дворічної давнини, коли феодосійці виступали проти навчань «Сі-Бриз». Цією протидією активно керували представники російської Держдуми, які одночасно проводили натівські навчання в своїй країні, навіть в центрі Москви.
Щодо співпраці РФ з НАТО: Росія має в штабі НАТО близько сотні працівників проти десяти представників України. Росія дуже тісно співпрацює з НАТО, проводить військові навчання з ними, і в мене склалося враження, що вона сама хоче вступити до альянсу, але при цьому активно протидіє в цьому напрямку Україні.
- Скажіть, будь ласка, які переваги дасть Україні вступ до НАТО?
- Зараз світ дбає про колективну безпеку. Колективна безпека значно дешевше обходиться будь-якій країні. Ходять розмови, що вступ до НАТО коштує дуже дорого. Але «невступ» до НАТО обійдеться країні ще дорожче. Поясню, чому. По-перше, НАТО — це європейські світові стандарти: демократії, добробуту, фінансового забезпечення, забезпечення військовослужбовців, які будуть мати високу зарплату, житло, тому що НАТО вимагає, щоб 2% внутрішнього валового продукту йшло на військо. Тобто це буде дуже корисно для наших громадян. По-друге, Росія ставиться до України зверхньо, відчуваючи свій вплив. А якщо Україна стане членом НАТО, ми будемо рівними партнерами в усіх стосунках, що придасть впевненості та твердості українській державі.
- Зараз до НАТО входить 26 країн, що представляють різні континенти. Після вступу України з Грузією буде 28. Ще на черзі Хорватія…
- Якщо всі країни вступлять до альянсу, то тоді не буде противників НАТО. Радянська пропаганда створила стереотип навколишніх ворогів, який продовжує підтримувати Російська Федерація, таким чином намагаючись посилити свій вплив. Країни-члени НАТО живуть зовсім по-іншому: в них немає кордонів, існує єдина валюта, взаємодопомога та взаємобезпека, наприклад, спільна боротьба з тероризмом. Будь-яка країна НАТО зобов’язана дбати про своїх союзників.
- Яким чином пропонують підвищити ефективність євроатлантичної інтеграції України?
- Ми маємо спочатку досягнути в країні європейських стандартів: демократії, фінансового забезпечення, добробуту, а головне — позбавитися корумпованості влади. Також треба популяризувати ідеї євроатлантичної інтеграції України, сприяти підвищенню рівня обізнаності громадськості щодо діяльності НАТО.
- А як готуються сьогодні до цього?
- Наша влада не готується, а бореться проти цього: не надається інформація про НАТО, не підтримуються проекти. Бо це ж може позбавити можливості для таких дій, які були, наприклад, в газовій сфері в цьому році: фактично нас обдурили, і ми сплачуємо за газ більше, ніж європейські країни.
- Чи був розглянутий на Асамблеї міжнародний досвід?
- Звичайно. У НАТО є спеціальні програми. Нещодавно я брав участь в одній з цих програм в Угорщині, де на прикладі окремої області показали переваги й недоліки вступу до НАТО. Показово, що після закінчення лекції прокурор області був змушений покинути робоче місце для сплати за стоянку своєї машини, щоб його не оштрафували за порушення правил. Нам було б смішно, якби прокурор Криму переймався з приводу того, що закінчився термін парковки його автомобіля. За аналогічними прикладами ми вчилися на досвіді інших країн. Цей досвід має поширюватися й серед громадян Криму.
- Вдалося на цій Асамблеї прийняти громадську стратегію сприянь інтеграції України в НАТО?
- Звичайно. Програми та проекти, які там приймалися, будуть мати місце й виконуватися. Я вважаю, що й ваша телекомпанія може співпрацювати з цією структурою, щоб вести відповідну інформаційну діяльність. Те, що йде на добробут та покращення саме кримчан, повинно впроваджуватися. Це направлено заради, а не проти нас.
Записала Тетяна Степченкова
(прес-служба Кримської організації Української Народної партії)