Відповідно до переліку заходів міжнародного співробітництва Збройних Сил України у Севастополі в останні дні квітня пройшов 15-й курс підготовки експертів з питань проведення оцінки 1-го рівня НАТО в рамках Концепції оперативних можливостей (КОМ). Одночасно з цим було проведено й оцінювання 1-го рівня НАТО фрегата “Гетьман Сагайдачний” з вертольотом КА-27, корвета “Тернопіль”, великого десантного корабля “Костянтин Ольшанський” та санітарного літака АН-26 “Віта” ПС ЗС України. У заході брали участь представники 19 країн — членів НАТО та партнерів.
Оцінювання підрозділів згідно з вимогами 1-го рівня КОМ має дуже велике значення для Збройних Сил будь-якої країни світу, що прагне брати участь в операціях з вирішення кризових ситуацій під проводом НАТО. Простими словами — якщо військовий підрозділ здав цей іспит, на нього будуть дивитися як на повноцінного партнера, спроможного використовувати в навчально-бойовій роботі стандарти армій провідних країн. Україна є однією з тих держав, яка у сфері військового співробітництва досягла серйозних результатів. Одразу зазначимо, що для досягнення більш високого рівня партнерства потрібно зробити ще багато чого. І в першу чергу необхідне відповідне фінансування бойової підготовки та вирішення матеріально-технічних проблем. Це повинно стати аксіомою для будь-якого уряду, незалежно від його політичного окрасу.
На теперішній час 11 країн-партнерів задекларували до Спільного фонду оперативних сил та можливостей (СФОСМ) КОМ 69 сухопутних, морських та авіаційних підрозділів. У залежності від перспективних планів Північноатлантичного альянсу ці підрозділи й проходять процедури оцінювання. Цього року Стратегічне командування операцій Об’єднаних Збройних Сил НАТО в Європі (SHAPE, Монс, Бельгія) запропонувало українській стороні провести на базі ВМС України одночасно курс підготовки експертів-оцінювачів та перевірку українських військових підрозділів 1-го рівня, які включені до складу Спільного фонду оперативних сил та можливостей. Гнучкий підхід НАТО передбачає використання широкого спектру заходів військового співробітництва, у ході яких можуть здійснюватися перевірки рівня взаємосумісності підрозділів. Цього разу оцінювання відбувалося як у базі, так і на фоні тактичного навчання загону кораблів.
Теоретична та практична частини курсу були доволі змістовними. Протягом кількох днів оцінювачі НАТО проводили опитування (інтерв’ю) керівного складу кораблів щодо знань стандартів та процедур НАТО. Очолював цю роботу представник Стратегічного командування ОЗС НАТО з питань операцій підполковник Рой Тветер (Норвегія).
Українські офіцери продемонстрували знання тактики дій корабельної пошуково-ударної групи, процедур оглядових операцій, ведення радіоелектронної боротьби та розвідки. Вогнева підтримка з моря, принципи керівництва та контролю в морських з‘єднаннях НАТО, розробка наказів та розпоряджень, ведення телефонного радіообміну та сигналовиробництва — це також важливі елементи оцінювання, які необхідно було продемонструвати під час виходу в море. Окремої уваги заслуговує організація вертолітної операції. За практичними польотами українського КА-27 з палуби фрегата “Гетьман Сагайдачний” прискіпливо спостерігав керівник курсу підполковник Рой Тветер, який є авіаційним спеціалістом. Екіпаж вертольота, яким командував майор Олександр Сурайкін, здійснював висвітлення надводної обстановки в районі проведення тактичного навчання. Варто відзначити професійні дії вертолітників, які, незважаючи на вітер і хитавицю (2 — 3 бали), змогли вміло підняти в повітря та посадити на палубу свого залізного “птаха”. Українські морські авіатори також відпрацювали завдання пошуково-рятувальної операції з евакуації умовно пораненої людини. Польотами керував штурман загону морської авіаційної бригади майор Ігор Комаров. Цей офіцер один з тих, хто пройшов серйозний курс мовної та спеціальної підготовки в Україні та за її межами. За словами майора Ігоря Комарова, експерти НАТО значну увагу приділили перевірці можливостей корабля щодо забезпечення польотів палубного вертольота.
Відповідальним і динамічним епізодом перевірки була передача вантажу на ходу. Успішність виконання цього елементу залежала від чітких дій розрахунків ГКП, бойового інформаційного посту та, звичайно, від професіоналізму такелажної команди.
Кожен вихід корабля в море — це можливість не тільки виконати низку бойових вправ, передбачену планом бойової підготовки, а й відпрацювати чимало заходів, які виконуються паралельно з головним завданням. Тому важливим є вміння корабельних спеціалістів не лише застосовувати зброю та використовувати технічні засоби, а й відпрацьовувати взаємодію між кораблями.
— Екіпаж великого десантного корабля “Костянтин Ольшанський” цього разу підтвердив ту оцінку, яка була одержана минулого року, — зазначив командир бригади надводних кораблів капітан 2 рангу Роман Гладкий. — Ми дали змогу перевіряючим вчергове переконатися в тому, що екіпаж десантного корабля вміє і знає, як взаємодіяти з партнерами, а також дотримується всіх затверджених керівними документами Північноатлантичного альянсу процедур. Так, наприклад, під час операції з передачі вантажів на ходу оцінювачів не цікавили питання внутрішньокорабельної взаємодії. Вони спостерігали виключно за тим, як під час проведення даного елемента ефективно взаємодіяли українські військові моряки за стандартами, що прийняті в Альянсі, починаючи від загального керівництва, подавання в певній послідовності команд і виконання дій і закінчуючи‚ звичайно ж‚ використанням міжнародної мови спілкування.
Питання, які виконували моряки корвета “Тернопіль”‚ не є чимось новим та надто складним для них. Тим паче, що екіпаж добре пам’ятає свою участь в антитерористичній операції “Активні зусилля”, де успішно виконував поставлені завдання у складі з’єднання кораблів НАТО.
Під час виходу корвет “Тернопіль” відпрацьовував маневрування у складі тактичної групи, рух в ордері, умовну передачу вантажу на ходу, висвітлення надводної та повітряної обстановки в тісній взаємодії з фрегатом “Гетьман Сагайдачний”, з борту якого проводив розвідувальні польоти та надавав цілевказівки гелікоптер. Екіпаж також продемонстрував свої вмілі дії під час захисту від зброї масового ураження.
Окремої уваги заслуговує проведення практичних стрільб по надводній мішені. По черзі три кораблі, не припиняючи руху в кільватерному строю‚ відкривали вогонь зі своїх корабельних артилерійських установок. А в цей час експерти робили свою справу, не ставлячи зайвих запитань, вони лише помічали щось у спеціальних бланках. Таким чином‚ були перевірені всі бойові частини корабля.
— Питання, що відпрацьовувались під час виходу‚ ми проводили за стандартами НАТО, — прокоментував дії екіпажу командир корвета “Тернопіль” капітан 3 рангу Андрій Куриленко. — В цілому екіпаж з поставленими завданнями впорався. Як кращу відмічаю роботу особового складу електромеханічної частини, який забезпечив безаварійну експлуатацію матеріальної частини, та особового складу ракетно-артилерійської бойової частини, який виконав бойову вправу без зауважень.
Одночасно із сертифікацією екіпажів кораблів проводилося й оцінювання літака аеромедичної евакуації АН-26 “Віта” Повітряних Сил України (на аеродромі Бельбек). Завданням для наших льотчиків та медиків була організація транспортування умовно постраждалих до стаціонарного шпиталю (м. Одеса). Під час навчань “Віта” здійснила два рейси на Одесу. Оцінювачі пильно контролювали як передполітну підготовку, так і дії наших фахівців під час виконання місії. Ще на постановці завдань, яка передувала польотам, було зрозуміло, що наша команда ретельно готувалась до іспитів, демонструючи експертам непогані знання англійської мови, вміння планувати свої дії та користуватися документами НАТО.
Старший групи керівництва навчань з оцінювання літака — заступник начальника авіації ПС ЗС України полковник Олександр Кулібаба ще в ході навчань, спілкуючись з журналістом “Морської держави”, зазначив, що є всі підстави розраховувати на оцінку “частково взаємосумісний”. Явних недоліків у діях українців не було, а дрібні зауваження з боку оцінювальної групи усувалися по ходу навчань. Також Олександр Кулібаба відмітив добру злагодженість з колегами з ВМС ЗС України, зокрема, з морськими авіаторами, які за сценарієм евакуювали постраждалих з корабля.
Начальник групи ППОС управління бойової підготовки і військових навчальних закладів командування ВМС ЗС України підполковник Олександр Шитенков, забезпечуючи роботу експертів, зазначив, що перевірка готовності підрозділів здійснюється як у базі, так і в морі. На кораблях ВМС України працювало 5 груп оцінювачів. Експерти провели опитування особового складу щодо знання стандартних процедур Альянсу. До сертифікації залучалися кораблі, які включені до складу Спільного Фонду оперативних сил та можливостей КОМ. Для цих підрозділів у ЗС України розроблені окремі програми підготовки, якими передбачено вивчення керівних документів НАТО. На теперішній час від ВМС України у СФОСМ задекларовано 10 підрозділів. Це 65% від загальної чисельності підрозділів ЗС України, які входять до складу цього Фонду. Перелік документів, які повинні знати офіцери наших кораблів, достатньо великий. Для прикладу, контрольний лист опитування для фрегата “Гетьман Сагайдачний” містить майже 600 питань, а для корвета — 400. Опитуються ключові посадові особи, які відповідають за виконання тієї чи іншої процедури. Зокрема, якщо це доглядова команда — то її особовий склад, якщо оцінюється екіпаж вертольота, то перевіряється і група спеціалістів технічного обслуговування. Велику увагу приділяють вмінню розмовляти англійською мовою. Що стосується підготовки експертів, то цього разу для Збройних Сил України підготовлено дев’ять офіцерів. З них чотири — для ВМС України. До речі, у червні вже заплановано проведення курсу на базі СВМІ ім. Нахімова з підготовки експертів другого рівня КОМ, в Україні такий курс буде проведено вперше.
У день підведення попередніх підсумків роботи експертної групи НАТО представник Стратегічного командування ОЗС НАТО з питань операцій підполковник Рой Тветер (керівник курсу) висловив своє задоволення рівнем підготовки українських підрозділів, які залучалися до оцінювання 1 рівня відповідно до методики Програми оцінки та зворотного зв’язку КОМ. Після детального вивчення звітів всіх оцінювачів українські військові дізнаються про остаточну, офіційну оцінку. Втім вже в ті дні було зрозуміло, що наші військовослужбовці мають всі підстави, сподіватися на оцінку “частково взаємосумісні”, яка є досить високою для країни — не члена Альянсу. Це підтвердив і начальник управління бойової підготовки і військових навчальних закладів командування ВМС ЗС України контр-адмірал Віктор Носенко. Він разом з офіцерами адміністрації курсу підготовки оцінювачів також щиро привітав військовиків різних країн з успішним завершення інтенсивного навчального процесу. Приємно, що в цей день сертифікати експерта отримали і дев’ять українців, які відтепер братимуть участь в оцінюванні національних та іноземних підрозділів.
Останніми роками в Організації Північноатлантичного альянсу спостерігається тенденція щодо зменшення кількості миротворчих навчань, які проводяться за програмою “Партнерство заради миру” (ПЗМ). У той же час завдання стають більш складними. Це пов’язано з тим, що більшість колишніх країн соціалістичного табору стали повноправними членами Альянсу, а це, відповідно, змінює і формат співпраці. Військові підрозділи “молодих” країн — членів НАТО тепер запрошують не на навчання за програмою ПЗМ, а до участі в операціях Альянсу з реагування на кризу та до участі у складі Сил реагування НАТО (СРН). Коло країн-партнерів звужується, а ті, хто залишаються позаблоковими (враховуючи тривалий термін співпраці), по суті, досягли необхідного рівня взаємосумісності (Австрія, Швеція, Фінляндія). Схвалення участі підрозділу країни-партнера у складі СРН проводиться Північноатлантичною Радою на підставі політичного рішення країни. Такого рівня сумісності прагне досягти й Україна. Ще раз підкреслимо, що повноцінне залучення до операції, яку проводить НАТО, це більш високий рівень застосування сил, аніж співпраця в рамках ПЗМ. Тому оцінювання 1-го рівня КОМ для наших підрозділів є серйозним кроком на шляху зближення з країнами НАТО.

Концепція оперативних можливостей — це дієвий механізм, який було запущено у 1999 році для підвищення взаємосумісності збройних сил різних держав. Україна приєдналась до Концепції оперативних можливостей у 2001 році.
Мета КОМ — максимально наблизити підрозділи партнерів Альянсу до рівня підготовки збройних сил країн — членів цього союзу. При цьому натівська сторона забезпечує виключно методологічну та контрольну складову залікового заходу. Решта — зобов’язання країни-кандидата, які визначаються, виходячи з діючого в Альянсі “Переліку військових завдань щодо досягнення взаємосумісності”. Концепція містить чотири складові. Це — Спільний фонд сил та можливостей, Програма оцінки та зворотного зв’язку, Функціональна штатна структура та так званий Механізм реалізації.
Програма оцінки та зворотного зв’язку КОМ є головною комп’ютеризованою методикою оцінки рівня готовності підрозділу. Оцінка проводиться на двох рівнях: перший рівень — взаємосумісність, другий рівень — бойова готовність. На кожному рівні спочатку проводиться самооцінка (національними експертами), а потім оцінка представниками НАТО.

Джерело: "Морська держава"