У Чернігові знову вбивство
І знову вбивство! І знову побутове, безпричинне, безглузде, криваве. Чому червень місяць став для правоохоронців міста справжнім випробуванням на міцність сили та нервів? Чому мешканці нашого древнього і красивого міста почали з’ясовувати свої стосунки за допомогою ножів, стільців та… кулаків і ніг? Лише за червень поточного року оперативні зведення міського відділу міліції поповнили 7 вбивств та 2 випадки тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Всього – 9.
Напевне, для деяких чоловіків та жінок руки й ноги потрібні не лише для того, щоб ходити і заробляти “на хлеб насущний” для себе і своєї родини, але ще і як… знаряддя вбивства.
Цього разу 29 червня близько 14:20 швидкою допомогою від одного з будинків, розташованих по вулиці 50 років ВЛКСМ, до реанімаційного відділення міської лікарні № 2 з тілесними ушкодження в області голови та тулуба був доставлений 24-річний Сергій, який, не приходячи до свідомості, помер. Розтином трупу встановлено, що смерть його настала внаслідок масивної крововтрати в результаті закритої травми живота з тяжкими пошкодженнями внутрішніх органів.
Чому ж обірвалося життя ще зовсім молодого чоловіка? Причина ж досить банальна і водночас жахлива. Можна сказати, що не дивлячись на свій ще досить молодий вік, хлопець вже кілька разів лікувався від алкоголізму, та все марно – випивка для нього стала майже сенсом життя. Ось і того дня Сергій безцільно тинявся містом в пошуках компанії однодумців – таких же як сам випивох. І ноги його мимоволі привели в знайомий район (тут колись жив його дід, і сам чоловік неодноразово приїздив сюди у гості). По дорозі Сергій зустрів двох “однодумців”, чоловіків на ім’я Ігор та Володимир. Причому, до цього моменту Сергій їх і в очі не бачив, але “втомлена від спраги душа” вимагала негайного вливання горілки. Довго чоловіків вмовляти не прийшлось. Вони одразу ж знайшли спільну мову та й спільну пляшку горілки.
А ось далі вже не склалося. “Ти чого на мене так дивишся?” – спитав Сергій у Ігоря. “А ти чого?”. Ось Вам і причина конфлікту. А далі почалося його вирішення. Спочатку в бійці перемагав Сергій. Він кілька разів вдарив Ігоря, той впав та сильно подряпався об асфальт. Та й Ігор був не з боязкого десятку. Почав давати відсіч. Збив Сергія з ніг, а потім завершив побиття кількома сильними ударами ніг по животу та ребрах. Коли ж опонент не зміг здійнятися на ноги і лише тихенько стогнав, Ігор сказав йому: “Сам винен?” і пішов геть, забравши із собою Володимира, який мимоволі став свідком розправи, весь час стоячи осторонь і навіть не намагаючись втрутитись.
Скривавленого Сергія знайшли випадкові перехожі. Вони і викликали швидку допомогу. Та рятувати вже на той час було нікого. Сергій помер.
Цього ж дня співробітниками Чернігівського міського відділу міліції встановили всіх учасників цієї драми.
Ігоря затримали. Він зізнався у скоєному, дав правдиві свідчення. На даний час він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України.(Умисне тяжке тілесне ушкодження). Санкція цієї статті передбачає до 10 років позбавлення волі.
Напевне, для деяких чоловіків та жінок руки й ноги потрібні не лише для того, щоб ходити і заробляти “на хлеб насущний” для себе і своєї родини, але ще і як… знаряддя вбивства.
Цього разу 29 червня близько 14:20 швидкою допомогою від одного з будинків, розташованих по вулиці 50 років ВЛКСМ, до реанімаційного відділення міської лікарні № 2 з тілесними ушкодження в області голови та тулуба був доставлений 24-річний Сергій, який, не приходячи до свідомості, помер. Розтином трупу встановлено, що смерть його настала внаслідок масивної крововтрати в результаті закритої травми живота з тяжкими пошкодженнями внутрішніх органів.
Чому ж обірвалося життя ще зовсім молодого чоловіка? Причина ж досить банальна і водночас жахлива. Можна сказати, що не дивлячись на свій ще досить молодий вік, хлопець вже кілька разів лікувався від алкоголізму, та все марно – випивка для нього стала майже сенсом життя. Ось і того дня Сергій безцільно тинявся містом в пошуках компанії однодумців – таких же як сам випивох. І ноги його мимоволі привели в знайомий район (тут колись жив його дід, і сам чоловік неодноразово приїздив сюди у гості). По дорозі Сергій зустрів двох “однодумців”, чоловіків на ім’я Ігор та Володимир. Причому, до цього моменту Сергій їх і в очі не бачив, але “втомлена від спраги душа” вимагала негайного вливання горілки. Довго чоловіків вмовляти не прийшлось. Вони одразу ж знайшли спільну мову та й спільну пляшку горілки.
А ось далі вже не склалося. “Ти чого на мене так дивишся?” – спитав Сергій у Ігоря. “А ти чого?”. Ось Вам і причина конфлікту. А далі почалося його вирішення. Спочатку в бійці перемагав Сергій. Він кілька разів вдарив Ігоря, той впав та сильно подряпався об асфальт. Та й Ігор був не з боязкого десятку. Почав давати відсіч. Збив Сергія з ніг, а потім завершив побиття кількома сильними ударами ніг по животу та ребрах. Коли ж опонент не зміг здійнятися на ноги і лише тихенько стогнав, Ігор сказав йому: “Сам винен?” і пішов геть, забравши із собою Володимира, який мимоволі став свідком розправи, весь час стоячи осторонь і навіть не намагаючись втрутитись.
Скривавленого Сергія знайшли випадкові перехожі. Вони і викликали швидку допомогу. Та рятувати вже на той час було нікого. Сергій помер.
Цього ж дня співробітниками Чернігівського міського відділу міліції встановили всіх учасників цієї драми.
Ігоря затримали. Він зізнався у скоєному, дав правдиві свідчення. На даний час він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України.(Умисне тяжке тілесне ушкодження). Санкція цієї статті передбачає до 10 років позбавлення волі.
Джерело: Човпило Наталія, помічник начальника ЧМВ УМВС України в Чернігівській області.