Цього року Україна має зібрати високий урожай зернових, за підрахунками американських експертів, він складе 33 мільйони тонн. Проте продають його за кордон, а отже і отримують прибутки аж ніяк не фермери. Чому зерно в Україні скуповують нижче за собівартість і як можна розв’язати цю проблему?
Від початку року, за даними Української аграрної конфедерації, Україна посідає третє місце у світі за продажем зерна, який склав 24,7 мільйона тонн. Проте левову частку прибутків від продажу зерна отримають не аграрії – а власники елеваторів і зернотрейдери, які фактично створили в Україні штучну монополію, і скуповують зерно за заниженими цінами. Про це свідчать останні дослідження національного ринку сільськогосподарської продукції, проведені Антимонопольним комітетом і об’єднаннями українських сільгоспвиробників.
Фермер Віктор Савовський, із села Малинівка Запорізької області, вже зібрав частину врожаю пшениці та ячменю. Продавати не поспішає, бо посередники пропонують за тонну зерна менше, ніж він витратив на її виробництво. А продавати більше нікуди.
«Учора приходили трейдери, пропонували 630 гривень за тонну ячменю, а за зерно-фураж – 700. Це дуже мало, на ринку панує суцільна змова! Кон'юнктури немає, інформацію про ціни у Європі навіть в інтернеті не знайти. Про закупівлі у державний резерв по 1050 гривень за тонну нещодавно чув, по телевізору. З того часу нічого крім розмов не було», – зазначає фермер.

Битва за ціну: виграє той, хто може чекати
Віктор Савовський готовий зачекати. Бо має і зерносховища, і резервні кошти для осінніх польових робіт. Його колеги з інших сіл таких резервів не мають, а тому продають врожай за безцінь.
За всіма зернотрейдерами та власниками елеваторів стоять 5-6 близьких до владної еліти фінансових груп. І вони щороку обкрадають українського селянина на 50-60 мільярдів гривень, говорить керівник Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич.
«Я можу назвати поіменно компанії, які контролюють зерновий ринок, і кладуть до кишень мільярди. І це не український капітал. Всі порти, всі «шлюзи», які мають працювати на експорт – чомусь закриті. А по селах із чемоданами грошей їздять трейдери, які скуповують у селянина зерно за півціни, а він продає, бо йому не залишили виходу», – обурюється представник аграріїв.

Ліки від «зернової хвороби»: приборкання монополій і розвиток ринку
Найкращий засіб нормалізації ринку – це державні закупівлі зерна за вищими цінами, вважає заступник голови комітету Верховної Ради з питань аграрної політики Сергій Терещук.
«Держава має задати тон на ринку зерна – розпочати закупівлі за цінами, які мають стати орієнтиром для трейдерів, – каже парламентарій. – Друге – треба продовжити розслідування, розпочате Антимонопольним комітетом, і «врізати» трейдерам, портам, власникам елеваторів, які заробляють на таких цінах. Бо їхні послуги в інших країнах набагато нижчі, ніж у нас, і не спричиняють такого здешевлення зерна. Нинішня його ціна навіть не покриває витрат аграріїв».
Сергій Терещук вважає, що цього буде достатньо аби приборкати національні зернові монополії. Натомість керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа бачить причину занижених цін на зерно зовсім не у монополіях. І аграрії, на його думку, цього року мають непогані шанси на прибуток.
«Монополії – дійсно є, але в межах деяких областей і районів. Коливання цін на зерно скоріше зумовлене тим, що український ринок не розвинений. Крім того селянин не може обирати: кредит чи продаж зерна, бо кредитів фактично немає», – говорить Володимир Лапа.
Експерт вважає, що ситуація на світовому ринку зерна – сприятлива для українських фермерів: він менше заповнений зерном, ніж торік. А значить, аграрії зможуть вигідно його продати, як в Україні, так і за її межами.

Євген Солонина.
Джерело: "Радіо Свобода"