Івана Купала – одне з найважливіших свят наших предків, яке було пов’язане з літнім сонцеворотом.
Існувало повір’я, що сонце в цей день «грає» на світанку – переливається усіма кольорами веселки, занурюється у воду і знову з’являється на поверхні, немов купається.
Це давнє свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов’язані цікаві обряди, дійства біля води, які влаштовувала молодь у ніч з 6 на 7 липня.
Первісно Купалою, очевидно, називали ляльку або опудало, яких купали – топили у воді, заривали у землю, спалювали. Назва ж «Івана Купала» походить від народного наймення Іоанна Хрестителя, вшануванням якого православна церква намагалася подолати дохристиянські традиції.
У цей день годилося обов’язково скупатися, дорослим стрибати через вогнище, а дітям, замість вогню, пострибати через кропиву.