Чотирнадцять полтавців, активних громадських діячів, підписали відкритий лист, який адресували керівникам Полтавської міської ради.
Вони вимагають відмовитися від «спецобслуговування» у музеях та закладах культури Полтави. «Ті перлини нашої духовної скарбниці - не чиїсь приватні генделики, а працівники цих закладів - не лакеї для «козирних» застіль. Продовження такої наруги над нашою національною пам'яттю з боку міської влади змусить нас звернутися до керівництва держави з проханням взяти ці заклади під реальну державну опіку», - йдеться у зверненні.
Нижче розміщуємо лист без скорочень.
Відкритий лист керівникам Полтавської міської ради
Ми, як, переконані, й більшість земляків, із приємністю спостерігали за оновленням садиби найвидатнішого полтавця, зачинателя нової української мови і літератури, автора безсмертних «Енеїди» та «Наталки Полтавки» Івана Петровича Котляревського. Та втіха з цього приводу змінилася розчаруванням. Адже невдовзі, певно, не тільки в нас склалося враження, що полтавські можновладці влаштовують ремонт, упорядкування згаданої садиби на святій для кожного українця Івановій горі насамперед для того, щоб перетворити її на таку собі «VІР-забігайлівку» для своїх фуршетів і застіль.
Найгірші зразки такого більш ніж сумнівного «перепрофілювання» мер Андрій Матковський, його заступники, депутати міськради та інші представники керівного «бомонду» міста продемонстрували 6, 7 і 26 червня. Менш ніж за 3 тижні територія садиби, окремі її споруди тричі (!) перетворювалися на своєрідну філію якогось ресторану з гучними «гулянками» і розлиттям спиртного. Причому востаннє, 26 червня, все те відбувалося з запрошенням туди іноземних гостей. А коли двоє небайдужих полтавців намагалися зробити ініціаторам нетверезих «вечорниць» зауваження, ті ж таки можновладці та їхні підлеглі замість вибачень спочатку провокували сутичку, а потім цинічно виправдовували свою присутність там «традиційним чаюванням» у Котляревського...
З огляду на це висловлюємо своє глибоке обурення і категоричний протест проти подібних хмільних «чаювань», перетворення садиби Івана Котляревського на генделик для сановних осіб. Останнім також нагадуємо: у нашому місті не було, немає і вже не буде історико-культурної пам'ятки, визначнішої за цю скромну садибу. Бо ж Полтава, полтавці, власне, українці цікаві собі та світові передовсім своєю мовою, самобутньою культурою, власною окремішністю, а не батальною бутафорією на відзнаку чужих перемог чи поразок. І саме з цього полтавського «гнізда» Україна і українці понад два століття тому на весь світ «заговорили» голосом Івана Котляревського. Тож його садиба сама по собі є величним храмом нашої самобутності, духовності, культури. Влаштовувати тут застілля - це все одно, що пити «гірку» й закушувати у церкві біля святих образів.
Переконані: на «гостини» до класика всім, незалежно від посад, треба йти з тверезою головою і чистими помислами. Надто ж очільникам міської влади, котрі цілком справедливо закликають молодь відмовитися від подібних «чаювань» біля Білої альтанки, інших історичних пам'яток, але чомусь забувають подати їй у цьому власний приклад. Зрештою, такі начальницькі застілля на садибі Котляревського просто небезпечні, бо ж одного необачно залишеного під час нетверезого «перекуру» недопалка достатньо, щоб від зведених із легкозаймистих матеріалів споруд не залишилося навіть сліду.

Джерело: ІА "Новини Полтавщини"

На фото: міський голова Матковський у садибі І.Котляревського.