Заступник міського голови Чернігова розповіла “Хрещатику” про давнє місто та його жителів
— Що змінилося у місті за останні роки? У чому ви бачите заслугу вашої команди?
— Перше, що спадає на думку, — Чернігів став сучаснішим, набув рис європейського міста. Наш обласний центр має доволі непогані результати у рейтингу міст України, який щороку оприлюднює журнал “Фокус”. Два роки поспіль Чернігів визнано найекологічнішим містом в Україні. Це, безперечно, заслуга чернігівців, котрі хочуть бачити своє місто чистим і докладають для цього чимало зусиль, проте не залишається осторонь і міська влада, яка поліпшила систему прибирання через встановлення євроконтейнерів, поліпшує водопостачання обласного центру.
За останні п’ять років у Чернігові схвалено кілька документів, що є своєрідним стрижнем подальшого розвитку міста. Зокрема, Генеральний план розвитку міста, схему забудови центральної частини міста, Статут Чернігова. Це своєрідні правила життя для влади, бізнесу, громадськості, бо в документах прописано процедури і механізми вирішення різних питань — від будівництва до консультацій із мешканцями, їхня участь у вирішенні актуальних питань. Затверджено прапор міста, триває написання гімну Чернігова. Можна подумати, що останні є не надто важливими, проте вони впливають на самоусвідомлення людини, її ідентифікацію з малою батьківщиною, зрештою визначають — пишається людина своїм містом чи ні.
Позитивні зміни у Чернігові — це досягнення команди Олександра Соколова, це досягнення всієї 300-тисячної громади, кожного чернігівця, котрий щодня своєю працею робить внесок у спільну справу.
— Як Чернігів переживає кризу?
— Криза не може бути легкою. Та найважливіше — не впадати у відчай і не складати руки. Чернігів суттєво відчуває скорочення виробництва, насамперед на тих підприємствах, що орієнтувалися на експорт. Зростає безробіття. За підрахунками економістів, у першому півріччі 2009 року падіння обсягів виробництва в обласному центрі відбулося приблизно на третину. А це надходження до місцевого бюджету, з якого фінансують видатки і на освіту, і на медицину.
Проте влада намагається пом’якшити вплив кризи. У бюджетній сфері жоден працівник не пішов у відпустку, не отримавши відпускних. Наразі немає заборгованості в освіті та медицині з виплати зарплат. По можливості виконуються комунальні програми — з ремонту дахів і доріг, поліпшення освітлення. Скоротилися їхні обсяги, однак не припинилися повністю. Навіть, попри труднощі, міська влада збільшила кількість програм. Цього року затверджено Програму реконструкції і відновлення дитячих та спортивних майданчиків, у міських дворах встановлено 10 дитячих і спортивних майданчиків. І це лише початок.
Будь-яка криза, й економічна, вимагає нестандартних підходів та готовності до підйому після її закінчення.
— У столиці запроваджено муніципальні надбавки для медиків та освітян. Чи є такі програми в Чернігові?
— Таких програм у нас поки ще немає. Не можна порівнювати фінансові можливості столиці й обласного центру. Водночас, за розпорядженням міського голови, учителі, котрі підготували переможців обласних та всеукраїнських предметних олімпіад, одержують надбавки до посадових окладів.
Інша ситуація з лікарями. Сьогодні медичні заклади Чернігова мають дефіцит лікарів, особливо педіатрів. У міському центрі зайнятості офіційно зареєстровано понад 60 вакансій лікарів. Тому міська влада розроблятиме механізми зацікавлення молодих спеціалістів працювати саме у Чернігові.
— Які столичні ініціативи ви хотіли б втілити в життя у вашому місті?
— Чернігів — відкритий для нових ідей, передового досвіду. Ми готові вчитися і втілювати у життя кращі напрацювання Києва, інших міст України. У кризовий час немає сенсу винаходити велосипед, краще впроваджувати ті досягнення, що реально працюють і вже перевірені в інших містах.
— Чи всі городяни мають змогу сплачувати за комунальні послуги? Які є програми підтримки малозабезпечених?
— Звісно, як і в будь-якому місті, у Чернігові проживають люди з різним рівнем достатку. Нині кожен відчуває вплив економічної кризи — доходи людей впали, а ціни зросли. Для малозабезпечених громадян із міського бюджету надається одноразова допомога, багатодітні родини перебувають під соціальною опікою представників влади, спонсорів. Повною мірою це не вирішує усіх питань. Щодо комунальних послуг, то єдиним механізмом зменшення плати є субсидії. Міський голова дав доручення активізувати інформаційну кампанію щодо оформлення субсидій мешканцям міста. У цій ситуації або комунальні підприємства одержать кошти у вигляді субсидій, або одержать збитки у вигляді боргів мешканців через неплатоспроможність. Прагнемо збалансувати ефективність роботи підприємств і реальні можливості чернігівців.
— Що у Чернігові робиться для підвищення туристичного потенціалу? Як багато людей відвідує місто щороку?
— Враховуючи історичну спадщину, поважний вік Чернігова (1300 років!), ми розглядаємо його як один із важливих туристичних центрів України. В обласному центрі Чернігівщини збереглися унікальні історичні та архітектурні пам’ятки, у тому числі й домонгольського періоду. Водночас, Чернігів є одним із духовних центрів країни. До храмів міста та чернігівських святинь приїжджають паломники не лише з України, а й з-за кордону. Чимало туристів прагнуть ознайомитися з архітектурною та історичною спадщиною, музеями міста. Є й сучасні оригінальні пам’ятки Чернігова, наприклад, світломузичний фонтан у центрі міста. Завдяки гармонії старовини і сучасності, наше місто є майже домашнім, затишним, а ще — дуже зеленим.
За приблизними підрахунками, щороку Чернігів відвідують півмільйона туристів. Для допомоги їм працює Туристично-інформаційний центр, працівники якого можуть надати вичерпну інформацію щодо пам’яток Чернігова, графіків роботи музейних установ, порадять, де краще зупинитися та змістовно провести дозвілля. Плануємо встановити у місті інфомати, щоб кожен охочий зміг одержати потрібну інформацію про туристичні та рекреаційні можливості обласного центру.
Розвиваються у місті й різноманітні послуги, туристична інфраструктура. Сьогодні туристам пропонують екскурсію Десною на плотах та байдарках, риболовлю, відпочинок на березі річки. Розказувати можна багато, але краще приїхати — і все побачити на власні очі. Доторкнутися до вічного, помилуватися красою поліської природи, вдихнути повітря пригод та екстріму.
— Які місця у Чернігові, на вашу думку, обов’язково мають відвідати кияни?
— Чернігівці раді вітати туристів не лише зі столиці, а й з будь-яких куточків країни та світу. Відвідати варто стародавні храми, Антонієві печери на Болдиних горах, чернігівські музеї... І обов’язково залишити монетку у світломузичному фонтані, щоб повернутися. А повернутися вам захочеться стовідсотково!

Джерело: Розмовляв В’ячеслав Чечило, "Хрещатик"