Готель для Євро-2012 відкрив історію Львова
У Львові на вулиці Федорова, де планують збудувати готель для Євро-2012, археологи знайшли унікальні залишки дерев'яного міста.
Про це кореспонденту "Європейської України" повідомили в Інформаційному центрі "Україна-2012"
Під майбутнім готелем виявили господарські споруди, колодязі та дерев'яні водозбірники XIV-XVI століття. Крім того, вже знайдено 128 керамічних артефактів, які доволі добре витримали вплив оточуючого середовища. Крізь віки до нас дійшли різноманітні предмети побуту: горщики, миски, сковорідки, макітри, глечики, керамічні склянки, а також шкіряні пояси, сумки, взуття. Серед предметів зброї знайшли два клинки.
Археологи зібрали цінності й наголошують на збереженні статичних знахідок, зокрема пропонують зберегти криницю та водозбірник. Цілком логічно, адже навіть наші предки розуміли важливість принципу «ламати не будувати»: коли приблизно у XVIII столітті на цьому місці зводилися кам'яниці, криниці не засипали. Для колодязів будували пазухи і вони ще довго слугували людям.
Наразі історики хочуть розвідати місцину аж до материкового шару – це допоможе дізнатися про справжнє обличчя стародавнього Львова: чи був він одразу мурованим, чи насправді прамісто було повністю дерев’яним.
Про це кореспонденту "Європейської України" повідомили в Інформаційному центрі "Україна-2012"
Під майбутнім готелем виявили господарські споруди, колодязі та дерев'яні водозбірники XIV-XVI століття. Крім того, вже знайдено 128 керамічних артефактів, які доволі добре витримали вплив оточуючого середовища. Крізь віки до нас дійшли різноманітні предмети побуту: горщики, миски, сковорідки, макітри, глечики, керамічні склянки, а також шкіряні пояси, сумки, взуття. Серед предметів зброї знайшли два клинки.
Археологи зібрали цінності й наголошують на збереженні статичних знахідок, зокрема пропонують зберегти криницю та водозбірник. Цілком логічно, адже навіть наші предки розуміли важливість принципу «ламати не будувати»: коли приблизно у XVIII столітті на цьому місці зводилися кам'яниці, криниці не засипали. Для колодязів будували пазухи і вони ще довго слугували людям.
Наразі історики хочуть розвідати місцину аж до материкового шару – це допоможе дізнатися про справжнє обличчя стародавнього Львова: чи був він одразу мурованим, чи насправді прамісто було повністю дерев’яним.