Доба гетьмана Івана Мазепи (1687-1709 рр.) – людини виняткових дипломатичних та адміністративних здібностей посідає особливе місце в історії України. Діяльність гетьмана була направлена на створення власної незалежної держави на те, щоб Україну підняти на рівень європейської культури.
Мазепа був відомою постаттю в тодішній Європі. Вихідець із козацького роду, він був високоосвіченою людиною. Освіту отримав в Києво-Могилянській колегії, служив при дворі польського короля, відвідував Францію, Італію, Німеччину. Він добре володів польською, латинською, німецькою та італійською мовами, знав голландську, французьку, татарську мови. Мазепа був вмілим та досвідченим співбесідником, мав дар зачарувати та привабити співрозмовника. Добре володів пером, писав вірші. Він був визначним книголюбом та меценатом тогочасних видань, у своїй резиденції в Батурині мав власну добірну бібліотеку. Найбільшою підтримкою гетьмана користувалася наука та освіта, значну увагу він приділяв Києво-Могилянській колегії, яка за його участю набула статусу академії, перетворилася в провідний освітній центр Східної Європи. Із усіх гетьманів Іван Мазепа був чи не найщедрішим покровителем церковного будівництва, який реставрував, побудував не менше 20 величних споруд.
З щедрим меценацтвом Івана Мазепи тісно пов’язаний розквіт та підйом Чернігова в кінці XVII-XVIII ст., перетворення його на на другий після Києва культурно-духовний центр в Гетьманщині. Епіцентром уваги гетьмана в Чернігові був Борисоглібський монастир – резиденція чернігівських архієпископів. Гетьман надав 10000 золотих на розбудову кафедрального монастиря. Особливо він протегував чернігівському архієпископу Іоану Максимовичу, який за сприяння та фінансування гетьмана Іван Мазепи розпочав у кафедрі будівництво цілого комплексу приміщень, що складався з монастирської трапезної, дзвіниці та корпусу колегіуму. Один з найстаріших навчальних закладів в Лівобережній Україні – Чернігівський колегіум – відкривається за допомогою та дозволом гетьмана Івана Мазепи. На дзвіниці була влаштована закладна дошка, яка збереглася до нашого часу, з гербом Мазепи та записом про пожертвування гетьмана. Напис на закладній дошці свідчив: “Сей храм созданъ Божіим Благословеніемъ прещедримъ даяніемъ и іждивеніемъ от ясне Вельможнаго Пана Іоанна Мазепы славнаго войскъ Росийских Гетмана надтисяща всем сотомъ року здат начася, а в второмъ поспешествомъ Божимъ скончася”». Дзвіниця мала церкву, названу на честь патронального святого Івана Мазепи Іоана Предтечі: “Триумфальный знакъ каменный сооружити благоволилъ єси коліосъ, Дзвонницу, на ней же церковь Божественная под именемъ патрона Вельможности Вашой святого Иоанна Предтечи”. На кошти гетьмана був відлитий і дзвін для цієї дзвіниці: “…на вашом панском коліосе дзвонничномъ, кимvал (дзвін) доброгласенъ власным коштомъ Вашим Рейментарским соделанній. За щедрі пожертви викладачі та учні Чернігівського колегіуму піднесли гетьману книгу “Зерцало от писанія Божественнаго”, яка вийшла в 1705 р. в друкарні чернігівського Троїцько- Іллінського монастиря. В ній гетьман прославлявся за будівництво та прикрашання церков у Києві, меценацтво в Чернігові, військові справи.
Крім цього, Мазепа надав кафедральному Борисоглібському собору розкішні царські срібні ворота для іконостасу, виготовлені в м. Аугсбурзі (Німеччина) відомим ювеліром П. Дрентветтом, вірогідно, за малюнком чернігівського гравера. Внизу воріт розміщений герб Івана Мазепи з монограмою І.С.М.Г.З. - Іван Степанович Мазепа – гетьман Запорізький. Нині вони експонуються в соборі.
Понад 5000 тисяч золотих виділив гетьман на будівництво дерев’яної церкви св. Іоанна, яка знаходилася в чернігівській фортеці і до нашого часу не збереглася. В кінці XVII ст. прилучився гетьман і до відновлення П’ятницької церкви: його герб знаходився на барочному фронтоні церкви.
Гетьманським “панским благоволением” була збудована також папірня для друкарні Троїцько-Іллінського монастиря. На знак подяки тут надруковано п’ять книг і два панегірики, присвячені гетьману-благодійнику.Іван Мазепа дав десять тисяч злотих на завершення будівництва величного Троїцького собору (1678-1695 рр.) – головної споруди Троїцько-Іллінського монастиря. До 1805 року зберігався напис про мецената в центральному куполі собору.
Коштом Івана Мазепи були виготовлені срібні шати для чудотворної ікони Троїцько-Іллінської Богоматері, яка була написана в 1658 р. ченцем Григорієм Дубенським. Внизу шат – герб Мазепи в обрамленні гармат, клейнодів. Зараз вони зберігаються у фондах Чернігівського історічного музею.
Справа від входу в Троїцькому соборі збереглося зображення Іоана Предтечі XVIII ст. – патронального святого Івана Мазепи. Відомо, що в церквах часто зображувалися меценати, які давали кошти на будівництво та реставрацію храмів. Фахівці вважають, що в образі Іоана Предтечі в Троїцькому соборі міг бути зображений сам гетьман Іван Мазепа.
Достеменно відомо, що Мазепою був споруджений також іконостас для Введенської трапезної церкви Троїцького-Іллінського монастиря (він не зберігся).
Внесок гетьмана Івана Мазепи в культурну спадщину Чернігова – це лише частина тих величних та благородних меценатських “побожних пожерт ясновельможного гетьмана”, яких не могла навіть підрахувати козацька старшина після його смерті.

Джерело: Ольга Травкіна, "Чернігів стародавній"