20 років тому Литва першою з радянських республік заявила про бажання відновити свою незалежність. Події 11 березня у тодішній Верховній Раді Литви стали прикладом для інших народів Радянського Союзу і колишнього соціалістичного табору.
Дату для оголошення волі народу – 11 березня – було вибрано не випадково. Напередодні проголошення акту незалежності вільнюській владі вдалося домовитися з Москвою про виведення військового контингенту.
Радянська армія залишила Литву раніше ніж Польщу, Німеччину, Чехію, Латвію або Естонію. Тому 11 березня парламент засідав в країні, вільній від військових.
Це стало своєрідним символом і поштовхом для рішучих дій.
Крім того, наступного дня 12 березня мала відкритися Верховна Рада СРСР. Тема засідання – реформа СРСР. Литва не бажала надалі жити в Радянському таборі, навіть реформованому.
Саме 11 березня тодішній голова Саюдісу Вітаутас Ландсбергіс прочитав з трибуни литовського парламенту акт про незалежність:
«Верховна Рада Литви урочисто проголошує про відновлення незалежности, яка була знищена зовнішніми силами. З цього часу Литва є незалежною державою».
Тоді вперше в залі ради пролунав гімн незалежної Литви.
На першому засіданні Сейму відновлення його головою було обрано Вітаутаса Ландсбергіса.

"Логічний розвиток історії"
Тоді було зроблено багато такого, що здавалося зробити було неможливо, - згадує пан Ландсбергіс:
«Багато тих, хто в Литві почав боротися за незалежність вважали фантазерами. Деколи небезпечними мрійниками. Але таких мрійників було так багато, що неможливо було всіх заслати до таборів або заховати у психічні лікарні. Тому вирішено було реформувати тюремний режим. А Рух литовських мрійників завив, що такого режиму взагалі не має бути.
Ми більше не бажали тих в’язниць. Навіть під назвою «перестройка». І про це ми рішуче заявили всьому світові», - каже Вітаутас Ландсбергіс.
Події 20-річної давнини – це логічний розвиток історії литовського народу. Це акт справедливости, - заявила в Сеймі президент Литви Даля Грібаускайтє.
«Згадаємо які ми всі були тоді щасливі, єдині, безстрашні. Незважачи на те, що були всі різні, ми як один вийшли на заклик Саюдісу. Якими красивими були люди, які боролися за свою свободу. 20 років тому перед народом постав виклик. З ним ми достойно впоралися. Ми відновили незалежність країни. І разом з тим заснували фундаментальні цінности нашого суспільства – свободу слова, свободу совісті, свободу вибору»

День Сводоби - з багажем досягнень
На святкування 20-річного ювілею відновлення незалежности до Вільнюса прибули президенти країн Балтії, Фінляндії, Польщі, Словенії, глави урядів і парламентів багатьох країн Європейського Союзу, представники президентів України, Росії і Білорусі. Переважна більшість звертали увагу на те, що литовська історія сягає тисячолітньої давнини.
З ранього середньовіччя існувало Велике Князівство Литовське, яке згодом стало багатонаціональною державою, кордони якої простяглися від Ризької затоки до Чорного моря. В цій державі жили литовці, українці, білоруси, латиші, караїми, татари, німці, пруси, ліви, курші, поляки. Мовою спілкування і державної канцелярії було обрано староукраїнську.
За новітні часи Литва, начебто, використала всю енергію тисячоліть. За доволі стислий час їй вдалося стати членом Європейського Союзу і НАТО, Вільнюс є відомим в Європі центром багатьох панєвропейських і регіональних ініціатив.
День Свободи Литва зустріла з солідним багажем досягнень. І новими викликами сьогодення.

Джерело: БІ-Бі-Сі